Назвали 10 "весняних" українських слів, що підіймають настрій

Підібрали 10 "весняних" слів, які вживаються в українській мові.

Вередлива – яка капризує, має постійні примхи; у переносному значенні – мінлива, непостійна за своїми ознаками. Це слово просто ідеально підходить і для дівчат, і для весняної погоди.

Говори красиво: 10 "весняних" українських слів, які вас надихнуть — Автор: Радіо Максимум

Окрилення – те саме, що натхнення; душевне піднесення. Наприклад, окрилювати одне одного найкраще навесні.

Розбруньковуватися – розтулятися, розкриватися - про бруньки, квіти, листя. Чарівна пора, коли все довкола зеленіє та розквітає, розбруньковується.

Строкатий – укритий, розписаний різнобарвними смугами, плямами тощо, забарвлений у різні кольори. Наприкла, земля, прокинувшись зі сну, вражає своїми строкатими шатами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали 5 книжок, що допоможуть оволодіти українською мовою

Погожий – ясний, теплий день, сонячний - про погоду; сприятливий, попутний - про вітер; у переносному значенні – щасливий, безтурботний, нічим не затьмарений.

Пустотливий – який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. Коли, як не навесні, можна пустувати.

Тішитися – мати приємність, втіху; радіти. Саме таких емоцій варто мати якомога більше, пише "Радіо Максимум".

Залицятися – маючи почуття симпатії або кохання, впадати за кимось, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами.

Косиця – квіти, якими дівчата прикрашають своє волосся.

Рясніти – бути густо покритим великою кількістю чогось; мати щось у великій кількості. Варто знати, що рясніти можна квітами, усмішками, красою та любов'ю.

"Бог" з великої літери є закономірним і граматично коректним, якщо маємо релігійний контекст. Тобто слова людини, які та вимовляє в церкві, під час моління - коли є акт розмови з Всевишнім. Тоді записують в прямій мові так: "Слава тобі, Боже". Зберігається цей принцип і в непрямій мові: "Вона дякувала Богові за вдалу ідею".

Коли ж ідеться про побутові ситуації, написання слова "бог" з маленької літери не зробить з вас ані грішника, ані невігласа. Адже правильно буде писати саме "Слава богу, я впорався з цим проектом!" або "Та він завжди меле бог знає що". В українськiй мові часте вживання словосполучень зі словом "бог" узагалі призвело до виникнення специфічних вигуків та часток: "бозна", "дастьбі", "боронь боже", "їй-богу".