На Русі за багато століть великодні свята ввібрали у себе багато прикмет та повір'їв. Люди старшого покоління і до сьогодні вважають, що вони мають під собою реальну основу.
"Моя бабуся не раз пояснювала, що треба запам'ятовувати прикмети, котрі передують Великодню та які відбуваються на саме свято. Вона їх примічала і завжди записувала. Хто чув у день свята кування зозулі, того чекала удача. Якщо це була незаміжня дівчина – її чекала любов. А стукіт дятла на Великдень віщує спадок у вигляді будинку",– пояснює миргородка Альбіна Бехтер.
Жінка, котра бажає завагітніти, повинна поставити на великодній стіл найкращий посуд, що є в будинку та покласти на тарілку шматок освяченої паски зі словами: " Пасочка для діточок", а після обіду віддати його птахам.
Ще на Великдень у селі примічали, яку худобу продати, а котру залишити у господарстві. Якщо вранці худоба вела себе смирно, то тримали ще рік. Коли ж деякі корови, коні, вівці були неспокійними, ворочалися, то таких або продавали, або забивали на м'ясо.
Сонячна і тепла погода на Великдень вважалася передвісником спекотного літа, а хмарна вказувала, що літо буде прохолодне.
Ще примічали, що дитина, котра народилася на Великдень, досягне високого становища, а та, що народилася у будь-який день великоднього тижня, виросте міцною та здоровою.
2 
1
Коментарі