Увесь світ створює резерви, а ми – борги

Глобальна економічна криза може початися наступного року, прогнозують експерти. Про її наближення свідчить затяжна торговельна війна між Китаєм і США. Фактором ризику є вихід Великої Британії без угоди з Європейським Союзом та економічні негаразди у великих країнах, що розвиваються, – Туреччині, Аргентині, Венесуелі. Загалом у світі спостерігається високий рівень безробіття.

Чи зробила Україна висновки з минулих криз і як упорається з майбутньою?

Андрій ДЛІГАЧ, 47 років, економіст:

Світові ціни на ресурси, які експортує Україна, зараз на вкрай низькому рівні. Криза не вплине на них. А ціна на нафту впаде. Україна від цього виграє – отримаємо послаблення Росії.

Нинішні фінансова й економічна системи світу застаріли. Маємо шанс запропонувати нові бізнес-моделі. Одна з причин кризи – зміна світових лідерів. Зростає кількість центрів розвитку. Маємо посилення Ірану, Саудівської Аравії, країн Латинської Америки. Вони підбирають те, що втрачає Європа. Китай переміг США в економічному змаганні, бо дивиться значно далі. Він контролює Африку та Південно-Східну Азію.

Україна ще має резерв – це земля.

ВІДКРИТТЯ ЗЕМЕЛЬНОГО РИНКУ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ВИЖИВАННЯ під час кризи.

 

Іван КОМПАН, 54 роки, викладач Единбурзької бізнес-школи:

Україні треба залучати іноземні інвестиції – гроші, технології. Розвивати малий і середній бізнес. Це допомогло Польщі встояти під час кризи 2008 року. Вона єдина країна Європи, яка тоді не відчула падіння. Варто розвивати інфраструктурні проекти. Ми не встигнемо цього до кризи, але починати це ніколи не пізно.

Найтяжче Україні буде, коли закриються ринки капіталів і ми не зможемо рефінансувати борг. Зараз нам конче потрібно виконати умови Міжнародного валютного фонду. Для нас це єдине джерело фінансування. Якщо грошей не візьмемо, все закінчиться погано.

НЕ ТРЕБА РОБИТИ ДУРНИХ ВИТРАТ. Наприклад, купувати новий айфон у кредит.

Євген ГОЛОВАХА, 69 років, соціолог:

Падіння національної валюти, погіршення рівня життя торкнеться всіх. Окрім тих, звісно, хто на цьому зароблятиме. Сподіваємося, їх немає в уряді.

ТАКОГО РІВНЯ НАДІЇ НА ВЛАДУ ЩЕ НЕ БУЛО. Навіть у найкращі часи Ющенка чи Порошенка. Довіра до Верховної Ради й Кабінету міністрів просто унікальна, за останніми опитуваннями. Український народ вірить, що сьогоднішня влада здатна вирішити проблеми, які накопичилися за десятиліття.

Ілля КЕНІГШТЕЙН, 48 років, керівний партнер Creative Quarter:

Державна економіка в глибокій кризі вже понад 28 років. Незважаючи на всі потуги, вона то піднімається трохи вище дна, то знову летить шкереберть.

Криза знищить слабких підприємців – неспроможних у своєму бізнесі. ВИЖИВУТЬ ТІ, ХТО ПІДГОТУВАВСЯ й ПРОДУМАВ КІЛЬКА ПЛАНІВ ДІЙ.

Україна продовжує бовтатися без зрозумілої стратегії. Якщо так буде далі, ми лишимося таким собі придатком, який не виробляє власного продукту. А тільки вирощує пшеницю й соняшник. У гіршому випадку розпродує національні ресурси – бурштин і ліси Карпат. Гроші МВФ не безкінечні, сьогоднішня влада повинна це розуміти. Та доки міністр економіки матиме безліч замів, які нічого не роблять, результату не отримаємо. Такого шансу для змін, як зараз, більше не буде.

Українцям треба вчитися фінансової грамотності. Звикнути відкладати щонайменше на півроку. А не брати кредити під неймовірні відсотки, не думаючи, як віддаватимуть.

Олександр САВЧЕНКО, 61 рік, ректор Міжнародного інституту бізнесу:

У разі воєнного протистояння США з Іраном вартість нафти сягатиме понад 100 доларів за барель. Це може стати поштовхом до світової кризи. В Україні постраждають імпортери й транспортна галузь, бо паливо буде дуже дорогим, зокрема й газ. Від цього залежать вартість комунальних послуг і харчів.

Відповіддю України на кризу буде ЗБІЛЬШЕННЯ ВИДОБУТКУ ВЛАСНИХ НАФТИ ТА ГАЗУ. Можемо зробити це. Аби бути незалежними від світових цін, достатньо наростити на 25 відсотків. Якщо вдасться на 30–50 – самі станемо експортерами. Розумні країни роблять із кризи бізнес. Нам головне – побороти корупцію й запустити реальних інвесторів.

Українцям варто мати накопичення в доларах та євро. Та наші люди й так сидять на іноземних грошах, тому готові до змін. Якщо подорожчають нафта й газ, піднімуться ціни й на наш експорт – продукцію сільського господарства й метал. Для України все минеться значно легше, ніж 2008 року.

 

Тарас ЗАГОРОДНІЙ, 40 років, економіст:

Нам нав'язують роль аграрної наддержави, під тиском Європи та МВФ активно проводиться деіндустріалізація. Тим часом українці виїжджають за кордон – і ми втрачаємо демографічний, інтелектуальний ресурс. Єдиний плюс – економіка урізноманітнилася й переорієнтувалася на європейський ринок. Але глобальних проблем це не вирішує. Національний банк завищує облікові ставки, тому Україна стала місцем для спекулятивного капіталу (капітал, що вкладають для отримання максимального доходу. – Країна). Це загрожує нестабільністю, бо спекулятивні гроші як прийшли, так і пішли.

Треба запроваджувати розумний протекціонізм (економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі. – Країна). Підтримувати індустріальні парки, щоб мати промисловість, і нарощувати несировинний експорт.

Скуповуйте долари – це єдиний спосіб зберігати заощадження. Доки жоден банкір не сидить за те, що в нас відбувалося 2014-го, – тільки вдома, тільки готівка й тільки долари. Або НЕРУХОМІСТЬ – вона НЕ БУДЕ ПАДАТИ В ЦІНІ.

Олексій ЛУПОНОСОВ, 39 років, економіст:

Після кризи 2008-го західні країни почали формувати резерви, щоб у пікові навантаження уникнути паніки. Україна ж набрала кредитів і бере нові під 24 відсотки річних. Увесь світ створює резерви, а ми – борги.

Війна теж впливає на економіку. Але ми не використовуємо можливостей, які вона дає. Коли нам почали видавати кредити, країна була цілісна. Влада, що прийшла після Революції гідності, мала би поставити питання про списання боргів. Відповідно до норм міжнародного права, загарбницька війна – це форс-мажор. І списання більшої частини позики в таких умовах є нормальною практикою у світі.

До кризи треба встигнути зменшити податкові навантаження й кількість чиновників. У Греції після обвалу закрили навіть деякі історичні музеї, щоб не витрачатися на їх утримання. А в нас ПУТІВКУ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ РОЗПОДІЛЯЮТЬ 20 ЧИНОВНИКІВ.

Першим ділом треба збільшити народжуваність. Надавати допомогу не менше як 300 доларів людям, які спромоглися народити дітей і виховувати їх.

Раджу запастися продуктами й ліками – принаймні на три-п'ять місяців. Зробити заощадження у валюті. Якщо стане зовсім нестерпно, будемо робити, як наші пращури, – молитися, забивати вікна і їхати до Канади.

Віталій ПОРТНИКОВ, 52 роки, публіцист:

До неминучої економічної кризи треба готуватися. Накопичувати валютні резерви, зміцнювати економіку, не допускати її надмірної монополізації, робити країну менш залежною від зовнішніх запозичень.

Країни, що пов'язані з монополіями і залежать від сировинного постачання, в часи глобальних криз зазнають найбільше втрат.

Нові можливості України пов'язані з її інтеграцією у світовий ринок. ЩО БІЛЬШЕ ІНТЕГРОВАНІ – ТО БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ ПОКРАЩИТИ СИТУАЦІЮ після того, як криза минає. США й Аргентина обидві зазнали серйозних проблем 2008-го, але перші давно оперезали і підйоми, і рецесії, а другі – все ще не можуть оговтатися.

 

Анатолій АМЕЛІН, 42 роки, директор економічних програм Українського інституту майбутнього:

Минулий досвід показує, що впаде ціна на сировинні активи, які експортує Україна. Населення біднішатиме. Варто готуватися до соціального напруження та погіршення кримінальної ситуації. У разі КРАХУ ЕКОНОМІКИ СТАНЕМО ЛЕГКОЮ ЖЕРТВОЮ ДЛЯ ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ.

Коли 2008 року в Китаї почав падати експорт і стали закриватися підприємства, вони затвердили програму реалізації інфраструктурних об'єктів. На неї пішло майже 10 відсотків ВВП. Будували дороги, порти, аеропорти, швидкісні залізниці. Так створили робочі місця й покращили попит на китайську продукцію. Їм вдалося використати кризу для посилення економіки.

Українці ощадливі за своєю природою. Попередню кризу ми не в останню чергу пережили завдяки тіньовій економіці, що становить майже 40 відсотків.

Сергій ФУРСА, 37 років, інвестиційний банкір:

В Україні– нефіксований валютний курс. Це добре, бо він відображає реальний стан економіки. Це дає змогу гнучко реагувати на кризові виклики. Але глобальна криза нас усе одно зачепить. Бо залежні від попиту на сировину. ВСІ ГАЛУЗІ ОПИНЯТЬСЯ ПІД УДАРОМ, КОЛИ ОБВАЛИТЬСЯ КУРС гривні. Маємо продовжувати реформувати економіку, протягом п'яти років диверсифікувати її. Людям треба мати заощадження, що допоможуть пережити моменти, коли вони втратять доходи.

×