Перший уряд Арсенія Яценюка сформували 27 лютого 2014 року. За дев'ять місяців не розпочав жодної реформи. 27 листопада Яценюк очолив новий уряд. Серед міністрів та їх заступників опинилися іноземці з досвідом впровадження реформ у Грузії та Литві. Знову анонсовано глибинні зміни, бажання викорінити корупцію. Державний бюджет на 2015 рік ухвалювали під ранок 29 грудня. У ньому заклали значне скорочення видатків на соціальне забезпечення, освіту, медицину, культуру.
– Цей бюджет, як і всі попередні, дуже далекий від досконалості, – визнав прем'єр, виступаючи в парламенті 28 грудня. – Низку статей змінимо, залежно від того, як скоригуємо дохідну й видаткову частини і як домовимося з міжнародними кредиторами.
Внести зміни обіцяють до 15 лютого.
Чи сприятиме держбюджет реформам у країні? Чи уряд Яценюка взагалі збирається їх розпочинати?
Уряд Яценюка не збирається проводити реформи. Лише багато про них говорить. Вдає, що щось робить, з однією метою – вибити черговий кредит Міжнародного валютного фонду. ТАК САМО ДІЯВ УРЯД АЗАРОВА, зокрема, Сергій Тігіпко з його пенсійною реформою. Влада не хоче змін, бо вони не додадуть популярності й підтримки ні суспільством, ні фінансово-промисловими групами. Можна нажити серйозних ворогів. Настрої суспільства будуть негативні. Навесні можемо очікувати на гучні відставки міністрів в економічному та силовому блоці. Це – найвразливіші місця України.
Петро ОЛЕЩУК, 30 років, політолог
Ухвалений бюджет на 2015 рік сприятиме реформам. Звісно, він далеко не ідеальний. Плюс із мінусом не сходяться. Тому треба йти ще далі, діяти радикальніше. Але перші кроки зроблені Кабміном у правильному напрямку – скоротили видатки. Ще одна зміна – трансфертне ціноутворення (встановлення контролю за утворенням цін на послуги й товари, обмін якими здійснюється між пов'язаними підприємствами. – "Країна"). Це позбавляє всякого сенсу використовувати офшорні компанії. Велика частина податків, які крадуть із бюджету, мають туди повернутися. Держапарат скорочують на 20 відсотків. Потрібно ще більше. Але робити це треба поступово, впродовж кількох років. Спершу – ліквідувати функції. І лише після цього зменшити кількість чиновників.
Карл ВОЛОХ, 56 років, бізнесмен, блогер
У бюджеті на 2015 рік насправді ініційовано антиреформи. Матимемо дефіцит у понад 120 мільярдів гривень. Дохідна частина виглядає нереальною. На цей рік уряд заклав доходів на 475 мільярдів гривень. Хоча торік зібрали 406 мільярдів. При цьому Кабмін закладає в бюджеті падіння валового внутрішнього продукту на 4,5 відсотка. Тому документ – нереалістичний.
Крім того, бюджет–2015 суперечить обіцянкам політиків, які лунали під час Майдану та передвиборчих кампаній. Весь 2014–й говорили про децентралізацію. Проте в бюджеті закладена ще більш централізована структура. За Азарова в центральний бюджет спрямовували 80 відсотків доходів, а 20 – залишали на місцях. Уряд Яценюка заклав це співвідношення на рівні 82 на 18.
А ще в бюджеті багато прямих обманів суспільства. Дуже грубий – це скорочення кількості податків з 22 до 9. Насправді, ініційовано нові податки – на нерухомість, автомобілі, за перевищення витрат громадян над доходами. Також НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЛІКВІДАЦІЇ ЖОДНОГО ДЕРЖАВНОГО ОРГАНА. НАВПАКИ – СТВОРЮЮТЬ 11 НОВИХ.
Уряд не робить нічого, щоб покращити ситуацію в будь–якій сфері. Набирає багато боргів – 9,2 мільярда доларів за дев'ять місяців 2014 року. Запитання: яка бодай одна економічна проблема в країні завдяки цим грошам була вирішена? Жодна. Думаю, місія Міжнародного валютного фонду вимагатиме внести до бюджету кардинальні зміни. Інакше Україна не зможе розраховувати на кошти МВФ.
Андрій НОВАК, 41 рік, економіст
Питання в одному: чи наважиться чинна влада на ліквідацію кланово-олігархічної системи та скорочення бюрократичного апарату? Держбюджет на 2015 рік свідчить: поки що – ні. Не збираються боротися з корупцією в тендерних закупівлях, скорочувати паразитичні держструктури. Йдеться про неефективний і штучно роздутий чиновницький апарат. Києвом керують три тисячі чиновників, Нью-Йорком – 100 осіб. ЗАПРОСИЛИ КІЛЬКОХ ГРУЗИНІВ, АЛЕ ГРУЗИНСЬКИЙ ДОСВІД НА ОЗБРОЄННЯ НЕ БЕРУТЬ. Аби розпочати реформи, треба бути лідером-реформатором. Коли ж Яценюк був таким? Хтось пам'ятає про Яценюка – міністра закордонних справ? Та й на посаді спікера Верховної Ради запам'ятався лише кількома дотепними жартами. Тож реформ від нього очікувати годі.
Ігор ЛОСЄВ, 59 років, філософ
Уряд уже рік збирається розпочинати реформи. Це смішно звучить. Єдині реформи, якими переймається Кабмін, – це догоджати Міжнародному валютному фонду. Але він перестане давати кредити, якщо побачить, що гроші йдуть тільки на покриття попередніх боргів, а економіка не розвивається.
Кабінет міністрів продовжує грабувати те, що залишилося. Держбюджет на 2015 рік й усі закони, які подає уряд Яценюка і приймає Верховна Рада, не мають нічого спільного з реформами. Навпаки – гальмуватимуть їх. Запровадженням нових податків роблять преференції для багатіїв. Решта українців цього року біднішатимуть. СЕРЕДНІЙ КЛАС ДОВЕДУТЬ ДО ЗУБОЖІННЯ, АБО ВІН ВИЇДЕ ЗА КОРДОН.
Олександр БОНДАР, 60 років, економіст
Олігархи перерозподілять владу, й тоді економіка країни почне якось працювати й розвиватися. Більш нічого не буде. Ніхто навіть не дозволить Яценюкові щось проводити. Бо, по-перше, він і сам не бідний, а по-друге, фінансують його теж не сироти.
Захід теперішня Україна не влаштовує. Але вони нам кажуть загальні речі: проведіть реформи. А які реформи, що, до чого? Значить, Захід нічого конкретного від нас не хоче. Україна їх цікавить як ринок збуту і ринок, де вони купують зерно.
Олександр ОХРІМЕНКО, 51 рік, економіст
У тому, що робить Яценюк, слово реформи замінили на податки. В уряді все списують на зовнішню агресію. Це така собі паличка-виручалочка, яка дозволяє маніпулювати громадською думкою. Українські політики не уявляють, як жити в змінених умовах. В держуправлінні є чорна каса, в яку збирають корупційну ренту. Достатньо виїхати на будь-яку трасу і глянути як "полюють" даївці. Чотири місяці їх не було видно. Це означає: ГРОШІ НЕ ХОДИЛИ НА ГОРУ, А ЗАРАЗ ЗНОВУ ПІШЛИ.
Люди розуміють реформи як спосіб покращення життя та обмеження вседозволеності правлячого класу. У влади інше бачення – це збереження могутності кланів і хорошої міни перед західними кредиторами.
Те, що запропонував Яценюк країні, видає в ньому послідовного наступника Азарова. Той, як колишній податківець, поліз до кишень українців, не знаючи як по-іншому модернізувати країну. Це призвело до Майдану. Яценюк іде тим самим шляхом. Цим вбиває довіру громадян до влади й уряду зокрема. А без цієї довіри реформи робити неможливо.
Андрій ЗОЛОТАРЬОВ, 49 років, політолог
Минуло 10 місяців, як Яценюк став прем'єром. Скільки ще потрібно часу, щоб почати бодай якісь реформи? Пора зрозуміти, вони не збираються щось змінювати. Аби щось змінити – означає наступити на горло своїй мотивації і своїм інтересам, кардинально переглянути свій світогляд – прагнення безкінечного збагачення. ЯК ТІЛЬКИ ЛЮДИНА ДОРИВАЄТЬСЯ ДО ВЛАДИ, ВЖЕ ЧЕРЕЗ МІСЯЦЬ ВИГЛЯДАЄ, ЯК БОЖЕВІЛЬНА.
Проблема у глибокій світоглядній кризі. Це закінчиться зламом цього соціуму й цієї держави. Єдиний шанс вижити – переформатуватися і змінити світогляд спершу на рівні еліт, а потім – на рівні населення. Треба, щоб меншість, у головах якої відбувся перелом, отримала ресурси для контролю над владою. Тобто сама стала владою, а потім шляхом пропаганди і жорстких законів, "відрубувала руки" всім, хто лізе в бюджет. Все решта – "плач Ярославни".
Держбюджет-2015 показав, що влада створює видимість розширення бази оподаткування, чого вимагає Захід. Але так, щоб доходи великого бізнесу не опинилися під ударом. А як держава це зробить, коли зараз вона – це і є олігархи? Вони її підім'яли під себе й розділили на сфери впливу.
Юрій РОМАНЕНКО, 37 років, політолог
Українська економіка залишається олігархічною за своєю суттю. Держава й далі працює лише на забезпечення інтересів багатіїв. Це відображено в державному бюджеті на цей рік. Нові обмеження чи репресивні нововведення Кабінету міністрів стосуватимуться пересічних українців. За їхній рахунок, а не олігархів, поповнюватимуть бюджет. У влади бракує політичної волі до здійснення реформ. Досі не бачимо антикорупційних заходів ні з боку президента, ні з боку уряду. Все, що роблять – імітація. Треба починати з антикорупційної реформи. Натомість її максимально відтягують. Тому про інші реформи поки що говорити не варто. ТОЧКОЮ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ДЕРЖАВИ БУДЕ МАСШТАБНА БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
Михайло БАСАРАБ, 37 років, політолог
Є проблема з тим, як реформи розуміють люди і як їх розуміє уряд. ЯКЩО КАЗАТИ, ЩО РЕФОРМИ – ЦЕ ПОСИЛЕННЯ ФІСКАЛЬНОГО ТИСКУ, ТОДІ ТАК – ВОНИ ВІДБУВАЮТЬСЯ. Якщо ж реформи – це надання максимальних можливостей для розвитку бізнесу – тут є проблеми. Досі нема дерегуляції, регіони обіцяної самостійності теж не отримали.
Підвищився податковий тиск. Наприклад, почали оподатковувати пенсії. Якщо раніше це стосувалося лише високих, понад 10 тисяч гривень, то тепер це стосується трьох мінімальних зарплат – 3650. Це пенсії, які отримує середній клас. Тобто проблему пенсійного фонду намагаються вирішити за рахунок оподаткування його ж виплат.
Те саме стосується й оподаткування житла. Ця ідеологія фіскального тиску іноді переходить розумні межі. Як-от оподаткування імпорту. Він і так здорожчав майже вдвічі через девальвацію гривні. Додавання до цього 5–10 відсотків – суто фіскальний захід, щоб наповнювати скарбницю. Так зростання економіки не отримаємо.
Василь ЮРЧИШИН, 59 років,
директор економічних програм Центру Разумкова
5 
35413
Коментарі