Перед усім

Один київський, хоч і не корінний, чиновник настирливо насаджує мешканцям столиці зверхність над рештою людей. Його риторика називається "Кияни передусім". Не знаю, чи кияни вірять цій дискримінації, але за кілька років могли звикнути. Цікаво також, як це твердження сприймають столичні заробітчани та просто гості. Заходиш у тролейбус – тебе попереджає напис над східцями "Кияни передусім". Майже як "Місця для інвалідів". Запарюєш удома чай – з етикетки така сама жовто-блакитна пересторога: "Діти передусім".

Це назви його організації та фонду. Столицю такі написи заполонили позаторік. Тоді виборча кампанія красувалася настінними деклараціями "Геї за Литвина" та, оскільки Віктор Пилипишин був його соратником, "Геї за Пилипишина". Тодішнє число післяреволюційного сатиричного вісника "Параска.інфо" містило таку карикатуру: голий, але в довгому розчахнутому плащі, Пилипишин. Називалося це "Перед – усім, а зад – нікому".

Стосовно заду – свідчень не маю, а от перед… Уже можна було подумати, що в гонитві за покращенням кар'єрних позицій тодішній голова Шевченківської районної адміністрації столиці кидає всі сили на захист киян – за принципом "понаехали тут". Та, завітавши якось до Львова, я побачив на автобусах той самий логотипчик. Вчитуюсь: "Львів'яни передусім".

Хочеться вихідцю зі Львівщини файно по-львівськи сказати: "Видите, пане Вікторе, були б ся не розділяли на кавалки, то, може, шось би з того й було, а так у Львові вас нарід уже забув, а київські ще не прийняли".

Днями Київська ТВК так і не встановила переможця на окрузі, де головним суперником Пилипишина був молодий уродженець столиці.