среда, 10 апреля 2013 11:48

"Юра на волі? На Благовіщення Янукович вздумав гріхи замолити? Може, на Пасху ще Юльку випустить"

На мітингу опозиції говорили про звільнення Луценка, доходи Януковича, затримки зарплат і повінь

Неділя, 7 квітня

12.15. У столичному парку ім. Шевченка на акцію збираються кілька сотень студентів і пенсіонерів, у куртках і жилетках з партійною символікою. Біло­червоних – БЮТу та зелених – "­Фронту змін". Через дорогу від станції метро "Льва Толстого" йде колона студентів у картузах від партії УДАР.

– Шикуємось по двоє і чекаємо біля туалету, – керує бородань у окулярах. – Зараз підійде товста Люда в красному і відведе вас у ваш сектор. Після мітингу збираємося біля входу в метро. Всі відмітились у списку?

Мітингувальники затуляють вхід до вбиральні.

– Кто последний? – запитує чоловіка в коричневій дублянці хлопець, який хоче пройти до туалету.

Той не розуміє запитання, тому знизує плечима.

– Отойдите в сторонку. Вы всех клиентов мне отпугаете, – просить світловолоса касирка з чоловічого туалету.

На перехресті вулиць Володимирської і Льва Толстого паркуються п'ять автобусів із міліціонерами. За ними стає білий бусик із написом "Похоронний транспорт".

– Почему­то ментов сегодня мало, – каже високий чоловік у куцій шкірянці, яка ледь прикриває спину.

– Ошибаешься, их здесь много. Только все в штатском. Так легче раствориться среди людей. Вон, глянь: мужик коротко стриженый в черном плаще. Точно мент, по глазам вижу. Другие просто стоят и втыкают, а этот высматривает. Под шапкой наушник в ухе торчит, а из левого кармана рация выглядывает.

12.45. Блондинка в зеленій куртці ­разом із трьома чоловіками просить мітингувальників звільнити прохід до пам'ятника. На очі натягує невелику плетену шапочку. Головний убір не тримається, підсмикується.

– Оля, "Червону руту" більше не крути, – передає у рацію і тре рукавом червоного носа. – Включай "Лента за лентою". Вона людям більше подобається. Так, усі розступились. Робимо тунель. Кому не понятно, що таке тунель, робить прохід на 4 метри. Бабушек виставляємо наперед. Студенти стають за ними у три шеренги.

Біля підніжжя пам'ятника Шевченку блондинка ставить двох хлопців у дутих куртках. Кожному видає по два синьо­жовтих прапори. Щоб закурити, обидва спирають знамена собі на плечі.

– Давно ти на мітингах підробляєш?

– Ні, Костя покликав, бо йому людей не хватало. У будні нема часу на акції ходити.

– А я раньше через "Контакт" на всі мітинги записувався. Після того як комуністи надули на 200 гривень, почав через Костю ходити. Він не кине. Правда, минулого тижня під Радою обіцяв за 3 години 50 гривень заплатити, а віддав тільки 30. Дарма універ прогуляв. За пропуск старості прийдеться в два рази більше дати.

– А я за Юльку під судом стояв прошлого літа. 150 гривень за день платили. Коли по 50 почали давати, я бабушку замість себе в палатці посадив. Довольна була, як слон. Бо ще одну пенсію назбирала.

– Якщо знайти постійне місце, можна за місяць 1,5 тисячі заробляти. "Ригі" ­платять більше, але за них стояти стидно. Одні обкурені й наркомани приходять. Дехто за пляшку готовий прапор потримати.

Поряд тупцює на місці пара в червоних жилетках.

– Вася, я замерзла, – каже червонощока дівчина до лисого хлопця у кедах, спортивних штанах і куртці.

Той натягує капюшон, спльовує на ­газон.

– Котік, ну почекай ше трошки. Якщо з 11­ти до трьох постоїм, заплатять по 60 гривень. Я тебе на піцу заведу.

– Нахрєна мені твоя піца. Пішли в общагу. Любка з дому має приїхати. Вона хавчик привезе, а ми вина 2 літри купим, зігріємся.

– Не ний. Знала, куда йшла. Нафіг ти резинові чоботи нап'ялила? Просив тебе, як людину, взути сапожки. Нєт, їй повипендрюватися захотілося.

13.20. Двоє міліціонерів курять біля контейнерів зі сміттям.

– Як думаєш, довго нам сьогодні ­стояти?

– Якщо все пройде спокійно, то через часіка 3 розбіжаться. А якщо з драками, до шести аби вибралися.

– Чув, Луценка Янукович помилував? Сьогодні з колонії мають відпустити.

– Та ти шо? Юра на волі? На Благовіщення Янукович вздумав гріхи замолити? Може, на Пасху ще Юльку випустить?

– Юльку він боїться випустити. Милость для неї може тільки Путін випросити.

13.42. Дві літні жінки від бульв. Шевченка несуть транспарант "Юрі і Юлі волю". Назустріч їм паркується бородатий таксист. Відчиняє вікно і махає руками.

– Бабушкі, Юру вашого вже додому відпустили! – гукає. – Ви мені краще скажіть, звідки у його дружини 20 мільйонів гривень за прошлий рік взялося?

– Усе продала, щоб чоловіка з тюрми витягнути, – говорить молодша і сміється на чотири золоті зуби.

– Щоб на стільки продати, треба було його спочатку заробити. Покажіть мені мєнта чи викладача, які заробили стільки до 50 років.

Золотозуба б'є кулаком по капоту синьої Skod'и.

– Ви, шановний, краще їдьте, якщо не хочете, щоб вам машину розбили. Скільки ваш Янукович вам заплатив, щоб ви провокації тут поширювали? Прийде час, і його на вилах з України винесуть.

– Чого це він мій? Я його за кілограм цукру не вибирав, – таксист заводить авто.

– Примудрився 2 мільйони доларів на книжках заробити. Та "Кобзарів" стільки від смерті Шевченка не продали, скільки мемуарів Януковича.

Таксист регоче.

– Через рік за такі бестселери йому ще Шевченківську премію вручать! – кричить через вікно й їде до Володимирського собору.

– Шевченко точно в гробу перевернеться, – хреститься одна з жінок.

13.57. У натовпі кажуть, що з Яценюком і Кличком має приїхати Луценко. Навколо пам'ятника Шевченкові вже кілька тисяч людей.

– У мене сестра в Росії живе, – розповідає киянка 67­річна Ольга Василівна. Обмотує себе прапором України, тримає намальований портрет Юлії Тимо­шенко. – Люба – пенсіонного віку женщина. Дозволяє собі кожного літа ­літати в Крим, а після Нового року – в Єгипет. А я в Алушті останній раз була за Горбачова. Куди поїдеш, якщо отримуєш тисячу рублів пенсії, а з них 400 треба віддати за комуналку.

– Чого бідні? Бо дурні! – кричить їй беззуба жінка у чорній хустці. – Коли у греків 13­ту зарплату забрали, вони на вулиці вийшли. А нашим нічого не платять, крадуть, а люди мовчать. У Європі влада людей боїться, бо вдруг шо – на роботу не вийдуть ні водії автобуса, ні пілоти, ні пожарніки.

– Якщо Кучму 10 років терпіли, то і цього бика витримають, – б'є себе по долоні скрученою газетою­агіткою 59­річний Олександр Сергійович у сірому пальті.

– Шо ви таке говорите? – каже ­Ольга Василівна. – Хто цього Ірода обере на другий термін? Донецькі? Ви бачили, як живуть донецькі? Та вони сало і м'ясо їдять тільки на Рождєство й ­Пасху. ­Живуть у послєвоєнних халупах і за 2 тисячі гривень погибають на шахтах.

– Половина народу в ХХ столітті кістьми на засланні лягала, бо Сталіна не хотіла. А тепер покажіть мені, хто готовий за Україну життя оддати. Нема таких. Патріоти виродились. У мене дочка боїться по телефону про власть говорити. Працює секретаркою в одного депутата. Коли кажу їй шось про Януковича, відповідає: "Тато, ціхо. Нас можуть слухати. Мене ще з роботи виженуть. Краще про владу поговоримо вдома".

14.30. Зі сцени опозиційні політики оголошують про звільнення екс­міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і закликають боротися за свободу для колишнього прем'єра Юлії Тимошенко. У натовпі обговорюють статки Олександра Януковича, сина президента.

– Ви бачили, скільки Саша­стоматолог получає? Це скільки століть треба зуби лічити, щоб стати найбагатшим в Україні? Сам Ахметов тепер кається, що родину Януковича до власті привів, – говорить жінка у білій кролячій шубі.

– "Регіонали" з жиру бісяться. Даже дорогу кладуть тільки по тих вулицях, де самі їздять. Нашо тобі п'ять машин? Як помреш, все рівно одним катафалком повезуть. А в могилу метр на два всі ті джипи не помістяться.

– А ви почекайте, бо ще будемо ховати, як ханів колись. Уявляєте, який курган получиться, якщо все "Межигір'я" разом з Януковичем закопають?

– У мене чоловік на заводі 20 год працює, а цього року вперше зарплату на три місяці затримують. У январє 200 чоловік скоротили. На їхні місця беруть інвалідів з групою, щоб податків не платити. З людьми ще за январь не рощиталися. Брешуть, що всі гроші кіпрські банки з'їли. Але директор вчора на новій Bentley приїхав, а його зам минулого тижня на подвір'ї заводу поставив для себе тенісний корт і вистелив поле для гольфа.

– А в нас на Оболоні подвали затопило. Але картоплю ми ще в лютому з'їли, а банки чоловік встиг на балкон попереносити. Сестрі в Мукачівському районі хуже – два льохи залило. Одна мокра гниль осталась.

– І тікать нікуди. Кому ми нужні? У мене донька Еля в Канаду рвонула. ­Півроку перекладачем поробила, а вже два місяці сидить без роботи. Пропонують іти няньою працювати, але я не дозволяю. Не для того вона три мови вивчила й Могилянку закінчувала, щоб канадцям памперси міняти.

16.10. Люди починають розходитись. 10 студентів стоять біля дверей Університету ім. Шевченка зі скрученими прапорами. Один телефонує, решта принишкли.

– Твою мать, телефон отключил. Если кинул, сегодня в общежитие не пойду ночевать. Я 30 людям должен 1800 гривен. Четыре стипендии придется отдать.

– Леха, не кипишуй. В парке мобилки могли глушить. Давай подождем еще 20 минут. Веталь вроде мужик нормальный. Должен рассчитаться.

Сейчас вы читаете новость «"Юра на волі? На Благовіщення Янукович вздумав гріхи замолити? Може, на Пасху ще Юльку випустить"». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

6

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі