– Потрібна допомога. Маєш знайомого психолога дитячого? Та й одразу невролога радь, який зможе проконсультувати дистанційно, – пише мати доньчиної однокласниці. У квітні виїхали до Німеччини.
Телефоном розповідає, що в дитини ще в Україні майже вилікували затинання. Тепер повернулося. Додалися сильні проблеми зі сном і нервове кліпання.
– Складно перерахувати, яких симптомів не маємо. А тут мені усміхаються й кажуть, що треба адаптуватися після стресу. Але у квітні такого не було. З вересня почалося. До обіду уроки в німецькій школі, потім – українські домашні завдання. Увечері якось виконує ще те, що на завтра треба в місцеву школу. А з мовних курсів пишуть листи, що не виконує заданого.
У серпні на батьківських зборах онлайн директорка і двоє заступників попередили, що автоматично після закордонної школи потім прийняти у клас не зможуть – треба проходити паралельно нашу програму. Інакше доведеться йти в молодший на рік клас. Порадили шукати школи з можливістю екстернату чи сімейної форми навчання.
– А мала аж труситься, хоче повернутися до друзів. І ми такі не одні.
Невролог радить зменшити навантаження й давати легке заспокійливе.
– Учителька німецької мови написала з Києва, що не атестує, бо мала якогось аудіювання не здала. Воно в нас не відкрилося. Так мені шкода доньку стало. Написала директорці, що чоловік зайде забере документи при нагоді. Одразу відповіла, що нічого забирати не треба. "Приїдете – будемо розбиратися".
Комментарии