– Буду добиваться снижения коммунальных тарифов, возвращения льгот! Буду лично следить за развитием нашего района! В жэке говорят, что нет денег на ремонт крыши?! Начальник жэка лично вам ее отремонтирует, гарантирую!
Повз мій київський будинок йдуть до метро, дітей ведуть у дитсадок, поряд – бювет. І вже два тижні спостерігаю натовп пенсіонерів біля свого під'їзду – перед виборами популярні прибудинкові зустрічі з кандидатом. Так і до народу ближче, й промову можна не готувати. Роззираєшся довкола – он дитячий майданчик облуплений, у будинку дах тече, неподалік – асфальт провалився. Одразу можна програму виголошувати.
– Нє, – каже пенсіонерка, – нам би доводчик для дверей.
– В смысле? – дивується розгарячілий кандидат.
– Кришу потом нехай начальник жека зробить, а зараз нада доводчик. На вхідні двері.
– Ото правду кажуть: відбери паспорт у бабусі, – говорить подружка, щойно переступивши поріг моєї квартири. – Канючать щось у кандидата, а потім за ці п'ять копійок продадуться.
Не сперечаюся. Живу в цьому будинку менш ніж півроку. Контингент іще не вивчила. А от передвиборча агітація біля під'їзду вже набридла.
В аспірантурі отримую творчу відпустку. Їду в гості до батьків. За тиждень повертаюся. Біля будинку поставили гарнесеньку лавочку. З написом "Завжди поруч – ваш Іван N". Огорожа навколо клумби відремонтована. Про це сповіщає не лише її вигляд, а й табличка з іменем доброчинця. Бювет пофарбований, дитячий майданчик полагоджений. І скрізь на табличках – різні прізвища.
– Ти шо, під'їзд не узнала? – гукає консьєржка. – Не дивись на ті подпісі, через кілька днів ненужні закрасим. Заходь, тут такий доводчик установили – красота!
2 
1
Комментарии