Керівник президентської адміністрації Борис Ложкін заявив днями в одному з інтерв'ю, що за сім років Україна зможе наздогнати за рівнем життя Польщу. Чи то свідомий популізм, чи цілковита відірваність від реалій.
Польща йшла до свого нинішнього стану 25 років. І керівники в неї були професійніші, порядніші та, що там казати, просто розумніші. Принаймні, про останнє це свідчить згадана заява Ложкіна. Україна зараз не те що не здатна когось наздогнати чи обігнати – її завдання не скотитися в прірву. У тому числі внаслідок дій персонажів із високих кабінетів.
Під час реформування країн колишнього соцтабору всі вони так чи інакше дотримувалися спільної концепції – жорстка бюджетна економія та швидкі радикальні зміни, що мали б суттєво підвищити ефективність держави та потужність економіки. Люди вимушені були терпіти певний час труднощі, але потім це трансформувалося в переваги. Для держави, суспільства, громадян.
Ті ж поляки пройшли через надзвичайно важкі часи. Багато хто з українців пам'ятає таке явище як "базари Бальцеровича" на початку 1990-х. З України на них везли найрізноманітніший крам, від трансформаторів до шкільних зошитів. У Польщі в період реформування все коштувало надзвичайно дорого, а в пострадянській Україні - ще копійки.
Наша влада з готовністю взялася нині за бюджетну економію, урізання пільг та інші соціальних виплат. Не менш активно випрошують західні кредити. І те, й інше потрібно. Але нічого не вийде без третього елементу – власне реформ. Якщо їх не буде, то українці лише терпітимуть, причому довго і без світла в кінці тунелю. Держава накопичуватиме величезні борги. А якісних змін так і не станеться.
Та саме реформ Порошенко з Яценюком вперто не хочуть, відкараскуючись від них різними способами. Скільки галасу та пафосу було довкола призначення керівниками низки міністерств іноземців. Нині стає очевидною нехитра комбінація влади. Іноземці мають лише слугувати своєрідною картинкою, наживкою для нових кредитів. Водночас їх поступово оточують "своїми" людьми, блокуючи суттєві зміни залишеної Януковичем системи. Так і в інших ситуаціях.
Якщо наші можновладці воліють згадувати якісь терміни, то говорити мають не про дати вступу до Євросоюзу чи досягнення рівня Польщі. Українців більше цікавить,наприклад, коли розпочнеться реальна боротьба з корупцією. Нинішній рівень хабарництво позбавляє сенсу бюджетну економію та унеможливлює реформи,сприяє розкраданню отриманих від Заходу кредитів.
Понад дев'ять місяців біля влади ті, хто прийшов туди завдяки Майдану. Час уже розродитися на щось корисне для країни. А не дратувати людей неадекватними прогнозами про те, як швидко ми наздоженемо Польщу чи подібними.
1 
1
Комментарии