Трускавецька міська рада звернулася до Львівського апеляційного суду зі скаргою на місцевого жителя 65-річного Ігоря Мончука. Влада міста намагається виселити чоловіка з двокімнатної квартири. У ній він із сім"єю прожив 28 років.
— Нас із сином виганяють на вулицю, — розповідає Ігор Миколайович. — На старості стану бомжем.
Мончук народився у Львові. Коли батько помер, мешкав із матір"ю в однокімнатній квартирі. Після закінчення медичного інституту лікаря направили на роботу в Середню Азію. За рік повернувся додому. У Рава-Руській військовій частині влаштувався шкірним венерологом. Згодом знайшов роботу у Трускавці.
— Два роки із дружиною винаймали квартиру, — згадує. — 1980-го мати згодилася обміняти наше житло на помешкання у Трускавці. У радянські часи квартири не продавали, тому здійснили прямий обмін. Про приватизацію тоді мова не могла йти. Та я ж й не підозрював, у який будинок поселився.
Пенсіонер серед паперів знаходить обмінний ордер.
Ігор Миколайович веде до свого житла. Будинок на вул. Річки, 3, 1933 року збудували брати Яворські. Один був священиком, другий — швецем. Згодом їх заслали у Сибір. У 48-річному віці отець помер у засланні.
— Замолоду чув оповідки, що цей будинок колись належав одному парохові, а той його євреєві продав. Під час Другої світової війни єврей утік. Дім націоналізували, квартири людям роздали, — каже Мончук.
На триповерховому будинку висить оголошення "Продається" та номер мобільного телефону. У домі — 12 квартир. Пенсіонер живе на першому поверсі. У квартирі навпроти — кабінет УЗД.
У червні 1991 року в Україні ухвалили закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій". Родичам репресованих почали повертати спадщину. 2000-го зголошується вісім спадкоємців братів Яворських. Міська рада розділяє будинок навпіл — шість квартир отримали спадкоємці, шість — міськвиконком. Квартиру Мончука віддали нащадку священика 59-річному Володимирові Яворському.
— Із квартир, що повернули спадкоємцям, почалося виселення, — каже Ігор Миколайович. — З однієї вигнали пенсіонерку, у другій — мешканці не мали документів на житло. Довели, що третю та четверту квартири люди самозахопили. Залишилося два житла. У квартирі N11 жила пенсіонерка Єлізавета Грушай, яка хворіла на цукровий діабет, гіпертонію, ожиріння. Жінки-спадкоємці щоразу навідувалася до неї. Після чергового скандалу вона померла.
Володимир Яворський завітав до Мончука з ухвалою судового засідання. Лікаря ж не повідомили про слухання в суді.
— Сусіди подейкують, що Яворський не є спадкоємцем пароха, а лише однофамільцем, — сумнівається пенсіонер. — Та я не маю нічого проти нього. Якщо мені міська рада виділить житло, я звільню квартиру за 24 години.
Мончук прописаний у цій квартирі. Його сина Назара новий господар через суд виписав. Ігор Миколайович іноді ночує у друзів. Каже, боїться повертатися додому.
— Якось увечері зайшов у під"їзд. Прийшов до тями наступного дня в хаті, — говорить. — Адвокат розповів, що забрав мене з міліції в кайданках. Там стверджували, що я на когось напав. Боліла голова, тиск — 80 на 40. Одразу подумав, що без клофеліну не обійшлося. Видно замалу дозу дали. Немає людини — немає проблем.
Ринкова вартість квартири — 250–300 тис. грн.
Мончук звернувся до Трускавецької міської ради із проханням надати йому помешкання. Чоловікові сказали, що його поставили в чергу на житло.
— Я там стояв чи 53-й, чи 56-й, — зітхає Мончук. — Це черга на цвинтар.
Шість років триває судова тяганина. У вересні Дрогобицький міськрайонний суд зобов"язав виконком надати житло чоловікові. Трускавецькі чиновники оскаржують це рішення в Апеляційному суді.
— Я хочу цю проблему вирішити цивілізовано, — каже Володимир Яворський. — Та міська рада палець об палець не вдарить для цього. Пропонував Мончукові згуртувати наші сили проти чиновників. Мер Трускавця має велику владу. У місті — суцільний безлад та сваволя. Частину будинку, що відійшла міськвиконкому, заселили невідомці. Краще б Мончука переселили в сусідню квартиру.
Яворський живе в місті Стебник Дрогобицького району з донькою.
— Я не маю, де жити, — скаржиться. — Пропонував лікарю відпустити мені одну кімнату, жили б разом. Він не хоче. Доведеться замки змінити.
У міській раді чекають на рішення Апеляційного суду.
— Міська рада зробить так, як скаже суд, — зазначає завідувач житлового відділу Трускавецької міської ради 45-річна Галина Грицків. — 2005 року суд постановив надати житло Мончукові. Та в міської ради не було вільного впорядкованого житла. Ми не стаємо в опозицію. Територія нашого міста маленька, на ній наразі нічого не будують.
11 
1
Комментарии