Росія - активний гравець на всесвітній енергетичній шахівниці. Вона прекрасно знає про енергетичні проблеми, з якими зіштовхнулися зараз США, і активізувала свою присутність на Близькому Схід. Одночасно Росія будує газопроводи в Китай, здобуває право власності на частину газопроводу, що проходить територією Белорусії, намагається зробити те ж саме в Україні, хоче побудувати високовольтну ЛЕП територією Фінляндії задля експорту електрики в Швецію і вже домовилася з Німеччиною щодо будівництва по дну моря газопроводу, що прийде прямо в серце Європи.
Але коли канали постачань у різних напрямках будуть готові, потоки можна буде регулювати, з огляду на потреби . Рішення про це буде приймати президент Володимир Путін - адже енергетичні компанії Росії працюють за політикою, яка виробляється в Кремлі.
При цьому вже зараз ясно, що Росія не зможе забезпечити вуглеводневою сировиною й електроенергією всі нафто-, газопроводи та лінії електропостачання, що будує. Адже країна сама має гостру потребу в енергії. Витрата електрики в одній Москві - 30 000 мегават, а це в два рази більше, ніж енергопотреби, наприклад, Фінляндії. До 2030 року російській столиці буде потрібно вже 60 000 мегават, для чого потрібно 30 (!) нових АЕС по два реактори в кожній.
Тобто, стає зрозуміло, що попри всі заяви про "прагматизацію", Росія й надалі планує використовувати свою енергетичну галузь лише як важіль політичного тиску.
За інформацією "Turun Sanomat".
Комментарии