Немає нічого поганого у тому, щоб юридично закріпити подвійне громадянство

Позафракційний народний депутат Лев Миримський вніс на розгляд ВР України законопроект №2308 "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство в Україні" (щодо подвійного громадянства в Україні)". Згідно з документом передбачається, що при здобутті будь-яким громадянином України, який досяг 18-річного віку, громадянства іноземної держави вже не потрібно відмовлятися від українського громадянства.

Подвійне громадянство в Україні на сьогодні існує де-факто. Його тільки треба закріпити де-юре. Чому ми сьогодні робимо вигляд, що його немає?

Мільйони наших співвітчизників, які живуть у Португалії, Іспанії, Канаді, давно отримали громадянство інших держав, однак залишилися громадянами України. Так що, ми їх маємо сьогодні арештовувати? Хтось казав, що їх треба судити. То давайте ці два-три мільйони людей привеземо з Італії, Португалії, Греції, Канаді, Ізраїлю до України і зробимо концентраційні табори!

Прагнення людини шукати кращої долі і кращого заробітку є закономірним. Якщо держава не може забезпечити їх гідним життям і заробітком хоча б для того, щоби вони не ходили голодними, то поїхати звідси — це їхнє право. Є багато різних випадків. І не варто засуджувати людину, яка потрапила у певні життєві, економічні, соціальні умови і наразі живе за межами країни. Чи, наприклад, дівчина вийшла заміж за громадянина іншої держави. То якщо та держава дає їй своє громадянство, то чому вона має втрачати українське громадянство? Якщо вона хоче ходити у вишиваній сорочці, хоче ходити в українську церкву, випускати українську газету, співати українських пісень, то що, ми маємо її засудити і посадити у тюрму? Це повний маразм.

Якщо ми дійсно йдемо до Європи, а не просто про це говоримо, то не варто забувати, що немає країни Європейського Союзу, яка не признає подвійного громадянства. Це є нормою ЄС. Громадяни, які живуть у Франції — працюють в Іспанії, чи навпаки. Немає роботи в Румунії — людина поїхала до Італії. Але з паспортом громадянина Євросоюзу.

А скільки сьогодні українців працює в Польщі. Польща їх все більше і більше потребує. Бо поляки, які стали членами Євросоюзу, пішли за великими заробітками у більш розвинуті країни, а на їхнє місце прийшли українці. То якщо ця людина має ховатися від поліції, не може звернутися до медичної установи, не може мати соціальні гарантії, пенсію і т.д., а громадянство йому це дає, то що, він скаже: "Ні я так люблю Україну, бо Україна мені нічого не дала - ні роботи, ні зарплатні і тому не треба мені того громадянства?".

Сьогодні заробітчани є основними інвесторами в економіку України. За межами країни ми маємо близько 20 мільйонів громадян, які в різні часи поїхали звідси. Давайте до цих людей ставитися як українець до українця. Не засуджуйте їх, допоможіть їм, щоби вони не втратили українське громадянство. Вони не є ворогами України.

Конституція чітко говорить — ніхто не може бути ні за яких обставин позбавлений громадянства України. А Конституція має норму прямої дії. Щодо подвійного громадянство, то тут є наразі певна дискусійність, оскільки в Основному законі записано, що "В Україні існує єдиний громадянин". Ну і хай існує на здоров'я. Однак заборони подвійного громадянства немає. Тому законопроект, який це врегулює, є цілком правильним.

За це питання раніше не бралися лише з однієї причини: на жаль, у нас є дуже великі "націонал-патріоти", які для України нічого не зробили, але вони кажуть, що подвійне громадянство — це зло. Та сидіти на печі, лузати насіння і нічого не робити — це якраз типовий образ пролетаріату, який взяв владу у 1917 році. Такий, на жаль, і у нас зараз є образ.