У День Соборності опозиціонери підписали Угоду про спільні дії. 22 січня — це символічна дата, яку вони, зазвичай, відзначають. Обрання цього дня прогнозоване і цілком у стилі української національно-демократичної опозиції. Гра на святкових днях — традиційна політична технологія.
Як і прогнозувалось, домовились про формування єдиного списку кандидатів у мажоритарних округах і координацію дій під час виборчої кампанії. Пощастило домовитись і про можливість створення нової парламентської більшості.
ФОТОРЕПОРТАЖ: Опозиційна Угода: скинути Януковича і взяти більшість у Раді
Щодо єдиного партійного списку — це утопія. Цю ідею можна було б реалізувати, якби були виборчі блоки, а в умовах, коли у виборах беруть участь партії, втілити її неможливо. Ніхто з партійних лідерів при нормальному розумі, які мають власні рейтинги, на це не підуть. Є власний рейтинг, тому відмовити своїй партії від участі у виборах — це перший крок до її знищення і самогубства.
Зараз існує проблема розподілу квот по мажоритарних округах, але певною мірою вона мінімізується тим фактом, що насправді у всіх опозиційних сил поки нема достатньої кількості сильних мажоритарників. Проблемою буде, як їх розвести, щоб вони не конкурували між собою. У деяких округах є конкуренція. Не вистачає сильних мажоритарників і в "Батьківщині", дуже мало у "Фронті Змін", у ВО "Свобода" є певні кандидатури, але по Галичині. Легше домовитись по округах, а по єдиному списку виникне проблема — якою має бути квота, хто і яким чином буде визначати кандидатури. Кожна з партій сподівається, що зможе поліпшити свій результат, а тут буде фіксована квота. Якби йшли самостійно, то могли б набрати більше голосів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опозиціонери підписали документ про спільну бездіяльність - експерт
Єдиний список, скоріш за все, набере менше голосів, ніж кілька опозиційних сил окремо. Зараз 40% виборців не довіряють ні владі, ні опозиції. Це найбільш потужна група. Серед них багато людей, які не хочуть голосувати окремо. Наприклад, хтось проти Олександра Турчинова, хтось проти Ірини Фаріон, хтось проти Арсенія Яценюка. Коли об'єднуються такі різні політичні сили, то завжди будуть втрати. Уявимо, що об'єднаються "Фронт Змін" і "Батьківщина", домовляться сформувати єдиний опозиційний список. Якщо це станеться, то це буде на користь "УДАРу". Ця партія отримає голоси людей, які не захочуть голосувати за тандем Турчинова і Яценюка.
Найбільш серйозні і реалістичні формати об'єднання можуть бути тоді, коли цьому сприяє сама виборча система. Опозиція, як правило, об'єднується у другому турі президентських виборів. Це відомий закон, про який писав ще Моріс Дюверже. Якби у нас була двохтурова система парламентських виборів з абсолютною більшістю для перемоги, то це теж було б чинником для об'єднання опозиційних сил. Зараз є один тур і конкуренція між собою. А от у Верховній Раді дійсно можуть домовитись. Найбільш рейтинговий лідер буде висуватись на посаду спікера. Головне, щоб була достатня кількість мандатів, щоб сформувати свою більшість.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гриценко, Катеринчук і Королевська підписали свій Маніфест солідарності
Виходячи з рейтингів опозиційних сил, а також потенційної кількості депутатських мандатів, яку можуть здобути у мажоритарних округах, то сьогодні опозиція більшість завоювати не може. Зараз, за моїми розрахунками, вона може претендувати приблизно на 170 депутатських мандатів, а цього замало. Для того, щоб формувати більшість, потрібно, щоб пройшли 4 найбільш рейтингові сили до парламенту: "Батьківщина", "Фронт Змін", "УДАР" (зараз у них вище 5%), під питанням — ВО "Свобода" (на межі, навіть трохи менше 5%). Однак "свободівці" можуть додати, бо у них достатньо дисциплінований і активний виборець. Напевне Партія регіонів буде лякати українців націоналізмом, чим теж може додати їм голосів.
Угода про співпрацю, за характером і за змістом, — це декларація. Зараз не можна знайти таких гарантій, які були б абсолютними. Тому виникнуть неминучі проблеми і протиріччя.
3 
1
Комментарии
41