Внучка Миколи Глущенка судиться з Україною за картини діда

50 картин Миколи Глущенка хоче відсудити в України онучка художника Лариса. По смерті Миколи Петровича його вдова і брат передали їх Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва. Адвокати Лариси Глущенко кажуть, що картини давали державі на тимчасове збереження від батька Лариси - він зловживав наркотиками й алкоголем, виносив полотна з дому. Державний архів - не ломбард, говорить директор музею-архіву Леонід Скрипка. Тимчасово картини надають тільки для виставок, а меморіальній кімнаті Миколи Глущенка вже 30 років. Доки справу не розглянув Верховний суд, музейники відбиваються від судових виконавців.

Микола ГЛУЩЕНКО (1901-1977), український художник. У 1920-30 роках навчався в Берліні, працював у Парижі, знаний живописець і колорист. Рання творчість близька до постімпресіоністського гурту "Набі" та фовізму. Адольф Гітлер вважав його пейзажистом світового рівня. Співпрацював із радянською розвідкою під псевдо Ярема. Один із перших повідомив керівництво Союзу про підготовку фашистської Німеччини до нападу. Повернувся до СРСР у 1936, після війни жив у Києві

Леонід СКРИПКА, 57 років, директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України:
- Це остання робота Миколи Глущенка. Коли він помер, вона стояла на мольберті, і разом із ним потрапила до нас. Невідомо чи вона закінчена. Глущенко був дуже здоровою людиною, мав сильний характер. Прокидався о сьомій ранку і йшов на етюди, коли інші художники опівдні тільки вставали й думали чи є в них натхнення. Написав близько 10 тисяч полотен. У судовому позові нашу колекцію з 50 картин оцінили у 329 тисяч гривень, але реально вона коштує понад 2 мільйони доларів. На інтернет-аукціонах роботи Глущенка "Зима" продали за 110 тисяч доларів, "Оголена в інтер'єрі" - за 95 тисяч, "Скелі в Гурзуфі" - за 12 тисяч доларів.
Ціни ростуть, бо Глущенко дуже популярний серед колекціонерів. Його купував Секретаріат президента Ющенка, Петро Порошенко збирає його морську тематику. Частину картин ми купували за життя художника. Продавав дорого. Наприкінці життя погано чув. Якось до нього прийшов покупець, Глущенко заправив 600 рублів. Тоді це була зарплата заступника міністра. "Може 400?" - торгувався покупець. - "Ні, 600". - "Давайте хоча б 500". - "Добре, 600 рублів і я погоджуюся."

Олександр ПАРНІС, 72 роки, літературознавець:
- Глущенко був дуже привітним, доброзичливим, елегантним. Західний лоск впадав у око одразу. Був кілька разів у майстерні художника в 1970-х разом із його учнями. Кожному з нас подарував по своїй акварелі. Я вибрав "Оголену даму". Одного разу він несподівано показав альбом Гітлера. Каже: "Гітлер був непоганим художником. Але це такий примітивний реалістичний живопис..." Альбом забирали в ЦК, але потім повернули. Де він зараз - ніхто не знає. Альбом Глущенку вручили на прийомі в посольстві у подарунок від Гітлера на знак пошани. Це були репродукції, а не оригінали акварелей, як вигадала преса.