Діна КОРЗУН - російська акторка, 39 років.
Народилася в Смоленську. 1995-го закінчила школу-студію МХАТу. Набула популярності після фільму "Країна глухих" Валерія Тодоровського. Разом з акторкою Чулпан Хаматовою започаткувала благодійний фонд "Подаруй життя", який допомагає дітям з онкогематологічними хворобами. Одружена з фронтменом українського гурту Esthetic Education - бельгійцем Луї Франком. Живе в Лондоні. Має трьох дітей.
- Доньок народила з різницею в рік. Старшу назвали Італою на честь бабусі Луї. Двомісячну Софію - як мою.
Первісток Тимур з'явився, коли мені було 19 років. Тоді сприймала материнство інакше, тепер - як подарунок. Відчуваю неймовірну радість від безсонних ночей, клопотів і навіть проблем.
З появою дітей життя змінилося. Раніше було абсолютно егоїстичним - усе для себе. Тепер - усе для них.
Тиша в нашому домі настає після восьмої, коли вкладемо дітей спати. Якось сиділи з Луї, вечеряли, і він сказав: "Подивись на нас - виснажені батьки зі стомленими очима, не завжди причесані".
Луї говорить, що нарешті щасливий. Раніше вважав, що щастя - досягти чогось у професії, щось комусь довести. Тепер це йому непотрібно й нецікаво. Те ж саме зі мною.
Дітей треба захищати. З цього почуття і виріс фонд "Подаруй життя". Зараз люди довіряють благодійності, це стає більш популярним. Багато хто постійно надсилають гроші у фонд - і по 100 рублів, і по 10. Бувають навіть пожертви по 10 копійок. Зі всієї Росії набираються достатні суми. У світі онкохвороби перемагають у 90% випадків, у Росії - лише в 60%.
Ми знайомі з Луї з 1995 року, разом - із 1999-го. Він каже мені: "Дивись, ми стільки разом, а досі, як молодята!"
Прийшли до єднання через мудрість та терпимість. На початку було складно. Жили гаряче, як на Балканах. У кожного була своя точка зору. Якщо вони не сходилися, сперечалися, не могли порозумітися. Потім познайомилися з буддистами. Почали читати книжки, медитувати. Це допомогло приборкати розум та заспокоїти пристрасті. Навчилися приймати одне одного такими, якими є, тільки після 10 років шлюбу.
Довго жили окремо. Я - в Москві, Луї - то в Канаді, то в Києві. Щовечора годинами розмовляли по телефону. Якось вирішили: навіщо бути на відстані, якщо нам так добре й цікаво разом? Третій рік у Лондоні. Тут комфортніше, ніж у Москві. Вона агресивна. Не відчуваю себе там "своєю", хоча маю там друзів, мій син та мама живуть там.
У МХАТі грала у виставах за російською класикою. Тоді це подобалося. Якби зараз запропонували зіграти Сонечку Мармеладову, не зраділа би. У мене всередині набагато більше рівноваги та світла, тому не хочеться затьмарювати це Достоєвським.
Режисер Софі Бартез прилетіла в Лондон і запропонувала мені зіграти в "Замерзлих душах". Я погодилася. Потім дізналася, що продюсери сумнівалися в моїй кандидатурі. Хотіли взяти на роль Ніни Шарлотту Ґенсбур або Одрі Тоту. Бертез наполягла на своєму.
Коли отримала сценарій "Замерзлих душ", дуже зраділа. Він був блискуче написаний!
Зіграла росіянку Ніну, яка перевозить душі з Росії до США. Вона сама собі не належить - у неї відібрали душу, паспорт. Cамотній очерет. Куди вітер подме, туди й піде. Дуже поетичний образ. Холодний. Але водночас хочеться її пожаліти, захистити.
Головний персонаж стрічки - актор. Він грає у виставі "Дядя Ваня" за Чеховим. Вибрали її через те, що чеховським героям здається, ніби вони марно проживають життя. Могли би бути ким завгодно, але не стали. Так само й у фільмі. Душу треба берегти, а не ставитися до неї, як до шапки.
3 
1
Комментарии