Своїм криком "Тікайте!" 16-рiчний донеччанин Євген Шевцов урятував п'ятьох товаришів. 27 вересня 2010 р. підлітки сиділи на сходинках запасного виходу з під'їзду 9-поверхівки №202 по вул. Куйбишева в Донецьку. Раптом почав падати бетонний дашок. Євген вчасно помiтив небезпеку. Інакше було би сім жертв.
- Це наше щастя, що Женя стояв навпроти, побачив, що з плити почало обсипатися й крикнув, щоб усі розбігалися. Катю теж ударило в ногу металевою трубою, що той клятий дашок тримала, - розповідає 80-рiчна Ганна Іванівна, мешканка сусіднього під'їзду.
Двоє школярів відбігти не встигли - їх привалило плитою. Костянтин Яник, 13 років, помер за добу в лікарні. У 14-рiчного Олександра Голуба багато переломів, травмовано хребет і кістки таза, є тріщина в черепі. Опритомнівши в лікарні, запитав: "А чому я тут?". Із його пам'яті стерлося все про нещасний випадок. Дашок також травмував руку та завдав струсу мозку В'ячеславові Ковтуненку, 16 років.
Нещасний випадок стався під вікном Ганни Іванівни. Її онуки, 15-рiчнi двійнята Катерина та Анастасія, з тієї ж компанії, яка сиділа 27 вересня на сходах.
- Чую: тріск під вікном. Визираю - діти лежать під уламками бетону. Крики, плач! - від спогадів у Ганни Іванівни починають труситися руки, голос тремтить. - Чоловік гуляв із дитиною у візочку. Кинув усе, біжить, пробує плиту підняти. Піддалася вона, коли мужиків зо 20 зібралося. Приїхали дві "швидкі", повезли хлопчиків. Костя, бідненький, увесь був переламаний. Як несли його, сказав: "Поехал я умирать". Жеківцi сказали міліції, що винні діти, - ніби розхитали козирьок, підтягувалися на ньому, висiли, стрибали згори. Хіба нормальний дашок упав би від дитини? Він же залізобетонний! У сусідньому, шостому під'їзді два роки тому так само впав козирьок. Бо поржавів метал, на якому тримався.
Після того, як сюжет про трагедію показали по телебаченню, кількох сусідів та Євгена Шевцова разом із батьком запросили до слідчого. Прокуратура, пояснює мешканка будинку Тамара Карпека, заборонила всім давати коментарі до закінчення розгляду справи.
Із Євгеном не вдавалося зустрітися кілька днів. Він живе разом із батьками та 21-річним братом Володимиром у панельній 5-поверховій хрущовці з іншого боку вул. Куйбишева.
- Вам більше нічим зайнятися? Знайдіть собі іншого героя! - каже телефоном у суботу Сергій, батько Євгена. Він працює на меблевій фабриці.
- Женя разом із батьком у прокуратурі, - говорить у понеділок зранку й зачиняє сірі металеві двері Зоя, на вигляд 50-річна мати Євгена. Вона працює на ринку. Видно, що коридор у квартирі Шевцових обставлений небагато.
Компанію підлітків разом із Євгеном знаходжу ввечері того ж дня в під'їзді будинку №202 по вул. Куйбишева. Восьмеро хлопців і дівчат сидять під дверима двійнят Катерини та Анастасії. На сходинки поклали подушки від старого дивана, щоб було тепліше. Від суботи до понеділка в Донецьку йшли проливні дощі. Підлітки кажуть, що під'їзд у негоду - їхнє улюблене місце.
Євген Шевцов одягнений у чорний спортивний костюм. Розмовляти спершу не погоджується.
- Та я не тому, що слідчий не дозволяє. Просто не хочу собі робити рекламу на горі інших, - пояснює. - Точно не пам'ятаю, що саме тоді крикнув. Хлопці кажуть: "Тікайте!". Та що тут говорити? Я - звичайний пацан. Краще друзів розпитайте.
- Як час проводимо? Та ніяк. Хтось скаже щось смішне - сміємося, - знизує плечима Катерина.
- Дружу з Жекою шість років. Йому на людей не наплювати, - каже її сестра Настя.
- У Жені "ВКонтакте" 135 друзів! - говорить його дівчина, 18-рiчна Олександра.
Євген захоплюється вуличним паркуром (спорт, вулична акробатика, подолання перешкод у місті. - "Країна"). Грає в футбол, їздить на велосипеді. Недавно впав і зламав руку.
- Коли плита впала на нас, у Жеки ще болт був у руці після перелому. То він із поламаною рукою піднімав її. Славу ми звільнили лише вдвох, - говорить найближчий Женін товариш 16-рiчний Віктор.
Євген виходить з під'їзду покурити.
- Слухає групу "АКА 47", - продовжує Віктор. Програє на мобільному фрагмент пісні цієї групи. Це російський реп, серед слів є нецензурні. - Ми з Женею заробляємо з 12 років. Наприклад, кавуни розвантажуємо. Хачики з базару дають за це по 25 гривень і ще по два кавуни на брата. А ще Жека сам укопав шини в дворі. Стрибаємо на них улітку.
Після перекуру Євген трохи розповідає про себе. Каже, книжок і газет не читає. Любить серіал "Глухар" (про слідчого з Москви, показують на телеканалі "Україна". - "Країна"). Окрім Донецька, ще ніде не був. Своє місто вважає найкращим. Учиться на першому курсі ліцею.
- Як ви думаєте, кого-небудь покарають за Костю? - запитує наприкінці розмови Євген.
- Думаю, нi.
- Хреново, - зітхає. - А я вирішив податися після ліцею в інститут МВД. Хочу бути міліціонером. Каратиму гадiв. Але щоб усе по закону.
Будинок №202 на вул. Куйбишева заселений 1971 року. Із кожного під'їзду є виходи на обидва боки - головний, на проїжджу частину, та в двір. Усі виходи в двір забиті, люди ними не користуються. На підлітків дашок упав із чорного входу, із боку двору.
Вул. Куйбишева - робоча околиця міста, біля залізничного вокзалу. Поруч є величезний Привокзальний ринок і завод "Топаз". На них переважно й працюють місцеві жителі. Вулиця забудована панельними 5- і 9-поверхiвками з облупленими фасадами. На деяких облицювальна плитка відпала на площі в кілька десятків квадратних метрів.
- Наступного дня, після того як хлопчика вбило, - жеківцi знесли всі навіси з боку вулиці. А з двору зміцнили, поставили під кожен дашок по дві металеві труби, - розповідає мешканка будинку. - Підмарафетили, підфарбували. Але все одно ходити під цим страшно. Улітку возилася на балконі. Раптом згори, із п'ятого поверху, летить здоровенний шматок бетону. Від балкона відколовся. Раніше на стіні хтось написав: "По отмостке не ходить, аварийные балконы". Але фарба стерлася, а їх ніхто й не ремонтував.
Біля будинку - кілька "Жигулi", Lanos та Chevrolet. Під вікнами - невеличкі клумби з дикою хризантемою. Лавки збиті з різних дощок та фанери. Посеред двору стоять турніки, гойдалки й гірка для малюків. Усі будівлі навколо - такі ж, як і №202, із бетонними дашками над під'їздами.
На заколочених дверях у п'ятий під'їзд прибитий вінок зі штучних гвоздик. Біля розбитої бетонної плити стоїть 5-літрова пластикова банка з водою. У ній - живі ромашки й гвоздики.
3 
1
Комментарии