"Якщо малюк без відхилень, але довго мовчить - у вас росте обдарована дитина" | Мобильная версия

Київське подружжя Катерини й Віктора Подлозовиків має двох дітей - 6-річну Анну та Ярослава, якому 4,5. Син мовчав до 4 років.

- Через те що вже була донька, я знала, як усе повинно бути. Захвилювалася, коли Ярославові виповнилося 2, а він нічого не казав. Тільки на своїй "ельфійській", зрозумілій лише йому мові щось балакав - ми не розуміли. Лікарі радили почекати ще рік. Доти всі говорили, що хлопчики можуть мовчати до 3, 4 і навіть 5 років. У 3 він теж мовчав. Я серйозно занепокоїлася - інші мало не таблицю множення в цьому віці знали. Доходило до сліз і паніки.

У всіх лікарів запитувала можливі причини. Називали повальну вакцинацію та індивідуалізацію суспільства. Менше мамочки під час вагітності спілкуються. Вдома почитали книжку або в інтернеті на форумі поспілкувалися, як усі зараз роблять. Дядько чоловіка заговорив після 4 років, думала, може це в нас спадкове.

Уже потім міркувала, що могло спричинити такий розвиток. Найімовірніше - важкі й затяжні пологи. Під час вагітності були стреси, але не такі, що виходили би за межі. Дитина народилася велика - 4,2 кілограма, для моєї тілобудови це занадто. Малюк якийсь час не дихав.

Син розвивався цілком нормально, навіть однолітків переганяв у чомусь. Приводу для хвилювання не було. У 10 місяців шведською стінкою до стелі долазив, сів рано, пішов у 11 місяців. І лікарі відхилень не знаходили.

Перш за все звернулися до логопеда й невропатолога. Обидва подивилися та порадили перевіритися в психіатра. І досі в нього на обліку.

Тільки на своїй "ельфійській", зрозумілій лише йому мові щось балакав -ми не розуміли

Слова "тато" й "мама" сказав наприкінці минулого року. Ми пішли до зоопарку. Малого так вразили тваринки, яких побачив зблизька, що відтоді почав говорити. І досі їх дуже любить, у книжках мені показує. Найбільше захоплюється кіньми, іграшок удома вже табун цілий. На комп'ютері переглядав фото із зоопарку та вже називав тварин. Може стане ветеринаром.

У травні цього року, аби потрапити до садочка, мали пройти комісію з викладачів. Заходимо в кабінет, сидять п'ятеро дорослих людей, усі дивляться на нас. Син побачив стільки незнайомих і не захотів спілкуватися. Повернувся до них спиною. Вони: "У дитини аутизм, бо не хоче спілкуватися з людьми". І відправили на вулицю Фрунзе у психоневрологічну лікарню імені Павлова на обстеження. Знайомі заспокоювали, наводили приклад Білла Ґейтса. Йому ставили діагноз - ранній аутизм, Ейнштейн узагалі до 5 років мовчав.

На Фрунзе нам пощастило з лікарем-психіатром. Щойно подивилася, сказала, що аутизму немає. Це нормально - чому він має кидатися на шию незнайомцям, яких уперше побачив?

Енцефалограма показала, що є проблеми в лівій скроневій ділянці мозку. Вона відповідає за розвиток мовлення. Там виявили локальні патологічні зміни. Лікарі сказали - це піддається лікуванню. П'ємо кортексин. Медики пояснили, що це - біопрепарат, витяжка з головного мозку телят.

До садочка поки що не здавали. Намагаємося добитися спеціалізованого логопедичного. Тепер вони переповнені, дуже важко потрапити. У нашому Солом'янському районі, здається, є чотири таких.

Влада Тарасенко, 35 років, дефектолог:

- В Україні зараз кожна четверта дитина починає говорити пізно. Приблизно така ж ситуація й у світі. Затримку викликає, наприклад, стрес, який жінка пережила до третього-четвертого місяця вагітності. Особливо потерпають хлопчики. Народжуються з недорозвиненою нервовою системою. Тому вередливі, гірше розвиваються, у них слабкі увага, пам'ять.

Дві третини 5-6 річних у дитячих садках мають логопедичні проблеми. Говорять наче з кашею в роті. Головна причина - брак спілкування, ніхто не виправляє логопедичних помилок.

Розвиток мовлення починається з двох-трьох місяців. Немовля аґукає. 12-місячне має говорити декілька слів. Зазвичай це "баба", "мама", "папа", "дай". Але найголовніше - дитина повинна багато розуміти. Якщо 1,5-річна не реагує на такі запитальні слова, як "хто?", "де?", то можна говорити про порушення мовлення. Але якщо до 3,5 року не вимовляє довгих слів, скорочує їх, це не страшно.

Якщо є проблеми, вони самі не минуть. Кора головного мозку розвивається до 7-8 років. Кожен пропущений місяць до 8 років - рік важкої роботи після. Якщо вчасно звернутися до дефектолога, то за два-чотири тижні дитина почне говорити. Після двох місяців занять вона заговорить гарними фразами.

Не варто йти до невропатологів і психіатрів. Перший лише скаже, є ураження нервової системи чи ні. Другий поставить психіатричний діагноз - розумове відставання, шизофренія чи аутизм. Зазвичай у дітей виявляють розумове відставання і призначають ліки. Але всі вони мають побічну дію. В мене є пацієнтка, в якої епілепсія. Навіть під час легких нападів їй дають пігулки. А це уповільнює роботу мозку на рік-півтора. Крім того, ліки самі по собі допомогти не можуть. Вони активізують нейрони головного мозку. І якщо в цей час не давати дитині розумового навантаження, то ліки користі не матимуть.

Почастішали випадки дитячого аутизму. До 1,5 року малюк може і говорити нормально, і книжки дивитися, а потім розвиток зупиняється, дитина заглиблюється в себе. Раніше таким зразу ставили діагноз - шизофренія.

Після того, як немовля навчиться на слух сприймати мову, можна вмикати мультики

Останнім часом аутистам почали виписувати нейролептики. Їх дають шизофренікам або людям із тяжкими психічними розладами. Наприклад, рисполепт. Він повністю руйнує психіку. Батькам стає легше спілкуватися з дитиною, але вона перетворюється на рослину. Більшість лікарів це замовчують.

Загалом, щоб допомогти малюку заговорити, батьки мають коментувати всі свої дії. При цьому не треба вживати довгих слів, сюсюкати, розтягувати звуки. Речення мають бути чіткими й короткими. Наприклад, показати підгузок і сказати: "Одягнемо памперс". Тоді формується асоціативний зв'язок "картинка-слово". У фразі з п'яти-семи слів дитина слово "памперс" не розрізнить.

Не варто читати книжок, де дуже багато слів. Їх краще переказувати. Те саме стосується й віршів. Маля може завчити довгого вірша, але не зрозуміє, про що він. Діти погано вирізняють слова в піснях. Дехто взагалі не любить таких пісень, як "Антошка", починає кричати. Їм більше подобається тиха спокійна музика.

Найкраще розвивають мовлення короткі віршики з паралельною римою. Наприклад "Наша Таня громко плачет...". Обов'язково показуйте все, про що мова. Говорите про ноги - показуйте ноги, про коника - показуйте іграшкового коника. Після того, як немовля навчиться на слух сприймати мову, можна вмикати мультики. Інакше дитя сприйматиме тільки зоровий образ, а не слова. Батьки цього часто не знають і замінюють спілкування телевізором. Таким дітям потім важко в школі. Вони звикли все сприймати очима, а тут потрібно слухати.

Галина Телятник, 56 років, учителька молодших класів, має 27 років досвіду роботи.

- Зараз погано розмовляють або взагалі не розмовляють 2-3- річні. Я це помітила за останні п'ять років. Працюю репетиром і нянею дітей з 1 року. Може, так впливає на них цивілізація. Їмо саму хімію, постійно зайняті, від малих відмахуємося. Замість того, щоб поговорити з ними, лягаємо після роботи відпочити. Мої діти у 1,5 року говорили простими реченнями, а внуки заговорили у 3,5. Ще помітила, коли більше дітей у родині, то вони починають говорити рано.

Дитячий психолог центру "Я+сім'я", керівник проекту "Обдаровані діти" Вікторія Борисова, 33 роки:

- Якщо в малюка немає відхилень, то мовчання - це одна з ознак, що у вас росте обдарована дитина. До 3, 4 і навіть 5 років у такої нема необхідності говорити. Вона спостерігає за всім, що відбувається навколо, як губка, втягує в себе інформацію. Обдарованих дітей змалку слід віддавати в гуртки, щоб розвивати творчі здібності. Сьогодні кожна друга дитина - обдарована. Світ інтенсивно насичений інформацією, заклопотані роботою матері виношують дітей у тривозі. А після пологів спішать на роботу. Тому діти більше цікавляться своїм внутрішнім світом.

Обдарованих вирізняє погляд. Із перших днів він у такої дитини, ніби рентген. Такі можуть дивитися довго, не відриваючи погляду, з ними соромно сюсюкати. Часто стикаюся з випадками, коли, наприклад, 5-річна розказує, як створює машину для порятунку планети Земля. А от недавно хлопчик у 5,5 розповідав, що розробляє літальний апарат на сонячних батарейках. Вони дуже засмучуються, коли дізнаються, що до них це вже хтось винайшов.

Ігор Бабій, 49 років, невролог, головний лікар приватної "Клініки Уляни Лущик":

- Більшість лікарів основною причиною мовчання дітей вважають потужний, якщо не сказати агресивний, потік зовнішньої інформації. Адже дитячий мозок є незрілим, як структурно, так і функціонально. У такому стані він не в змозі аналізувати надмірний обсяг інформації - свідомо і несвідомо. Уявіть, що рух іде в один бік, а в зворотному напрямку, у вигляді відповіді, не повертається. Виникає запитання: а куди ж дівається потік інформації, що ввійшов у мозок? Він "всмоктався" нейронами, не тільки призначеними для сприйняття, а й тими, які мають формувати відповідь. Таким чином витісняються функціональні механізми мови як відповідь на зовнішні подразники.

Остап НОЖАК, 27 років, місто Чернівці. Лауреат кількох літературних конкурсів, зокрема поетичного "Молоде вино" (2003). Видав збірку поезій "Кохаючи серп і молот постмодернізму".

- Говорити почав у 3 роки. Батьки, звичайно, переживали. Думали звертатися до логопеда. Мій старший брат, наприклад, почав балакати, як і всі діти, у 1,5 року. Але щось сталося, і я заговорив сам. Одразу правильною літературною мовою. У 4 вже читав. Десь тоді почав і писати. Мій 3-річний племінник теж мовчить, каже лише декілька слів своєю мовою. У нього "я-ма" означає "дай мені", "я-уй" - "я не можу це зробити".

Я - дуже спокійний, часто мовчу. І люблю людей, які мало говорять. Може, через те що в дитинстві довго мовчав.

100 слів

має використовувати дитина 1,5-річна дитина, у 3 роки - тисячу слів, у 6 - до 3 тис. Про це свідчать дослідження німецького дитячого психолога Вільяма Штерна "Мова дітей".

Анекдот:

У родині дитина ніяк не заговорить. Логопеди, батьки хвилюються - а вона мовчить. Так триває до 5 років. Якось сім'я снідає, і раптом маля каже:

- Каша несолона.

Батьки шоковані:

- Ти вмієш розмовляти? А чому ж раніше мовчав?

- Раніше мене все влаштовувало.

Відомі люди, які почали пізно говорити

Микола Лукаш, мовознавець, переклав українською "Фауста" Гете, "Дон Кіхота" Сервантеса

Юхан Людвіґ Рунеберґ, фінський поет

Фрідріх Ніцше, німецький філософ

Альберт Ейнштейн, швейцарський і американський фізик

Вінстон Черчилль, прем'єр-міністр Великої Британії