Пиляла майже три місяці, через це стався серцевий напад

57-річний Василь Горбачук із міста Хмільник Вінницької області ніколи не одружувався:

– Жінки дуже агресивні та владні істоти, любого мужика доведуть до могили. Мій дід був тричі жонатий, помер у 60. Через своїх дружин постійно нервував. Завжди казав: "Жінки, як зміюки, їдять чоловіків зсередини".

Я вперше почав зустрічатися з дівчиною у 17 років, відразу після випускного. Закохався з головою в рудоволосу Мар'яну. Вона була дуже ­заводна, дружелюбна, вступати нікуди не планувала, її батько прилаштував торгувати в магазині. Перший дурний учинок зробив саме ­через неї. Мав вступати у політех та перед самим екзаменом поїхали відпочивати на природу. Напився й не пішов на іспит, довелося рік пропрацювати вантажником на базарі. Через те добряче підірвав спину. Із Мар'яною швидко розлучилися, бо їй від мене треба були тільки ­гроші й увага.

Закінчив Одеське морське училище, ­побував у Туреччині, Греції, Болгарії, Румунії. ­Дівок було дуже багато, з більшістю лише зай­малися любов'ю. Удруге закохався в 36. Вже перестав плавати – через травму руки, працював на заводі у Вінниці. Вертався додому і побачив маленьку скоцюрблену дівчину на лавочці в парку – руденька, коротко стрижена, з дуже незвичайним лицем. Виявилось, що вагітна, зізналася батькам, а вони вигнали з дому. Я приютив її, тоді жив у комуналці. ­Дівчину звали Людмила. Вона відігрілась і давай командувати. То принеси, то подай, то купи. Приходжу якось додому, а вона затіяла ремонт, повиносила геть усе з кімнати. Мої вудочки, крючки повикидала, назвала їх непотребом. Старі улюблені футболки теж знайшов у смітті.

Якось купив костюм, а Людмила давай на мене нападати, що я до жінок зібрався інших. Пиляла майже три місяці, через це в мене стався серцевий напад. У лікарні пробув місяць. Думаю, ну нє, так діло не піде: ти ще не родила, а вже таке витворяєш. А як родиш, то взагалі доведеться в петлю лізти. Спровадив її.

Мій товариш Володя Скальний одружився в 27 років. Зараз йому 60. Ходить із двома палицями. Жінка довела. Ми з ним сусіди по дачі. Цього літа дивлюся – Володя рачки стоїть на бараболі. Сонце пече, йому погано, але картоплю має досапати, інакше дружина не розмовлятиме. У Скального троє дітей. Збудував три будинки, щоб було куди їм іти. Через те в нього вилізла грижа, кілька разів вилітали диски у спині, має проблеми з нирками і травленням.

У мого сусіда Ігоря Баранчука на роботі були неприємності. Начальник хотів його звільнити. Він два тижні ходив, як труп. Боявся своїй Нельці розказати. Тільки коли знайшов іншу роботу – зізнався. Отак у всьому: є проб­лема – чоловік має її вирішити сам.

Торік похоронив друга Ігоря Власюка. Теж жінка довела. Пам'ятаю, як позатого літа зібралися з ним на полювання. Вже склали  речі, виїхали за місто. Дзвонить його жінка. І давай катати істерику, мовляв обіцяв до мами поїхати. Бачу, він аж бордовий став. І що? Ми – на полювання, а він – до тещі. За місяць помер раптово від серцевого нападу.

У 40 мама вирішила женити мене. На дачу запросила трьох дочок своїх знайомих. І давай їх вихваляти. Але всі були не в моєму смаку. Мені подобаються руді, коротко стрижені, невисокого зросту з маленькими грудьми. ­Бажано, щоб не балакучі й покладисті.

Востаннє прожив із жінкою три місяці. З того часу минуло сім років. Вона прийшла до мене сама. Того року померла моя мама, на поминках Ніна підійшла до мене, попросилася підтримати. Просто привезла свої речі і стала в мене жити. Якось зустрів знайомого, а він давай мене вітати. Мовляв, що я одружився. Кажу, це не так, Ніна просто підтримує. А він очі зробив здорові. Каже, як не одружувався? То чого ж Ніна квартиру мамину на себе оформляє? Прибіг додому, знайшов документи на квартиру. Дивлюся – майже все робиться на її ім'я. А внизу довіреність, підписана мною, що я не заперечую. Виганяв її так, що бачила половина Хмільника.

Завдяки тому, що не був одружений, зміг присвятити життя собі. Маю дві машини, хорошу квартиру, побував у всіх столицях Європи. Помітив, що коли в мене нема жінки, я не хворію. Цього року хочу поїхати в Африку, вже зібрав майже повну суму. Житло перепишу на дітей свого брата, але їм про це не скажу, бо чекатимуть моєї смерті.

1999 людей, яким виповнилося 100 років, жили в Україні на початку 2012-го, зокрема 1583 жінки та 416 чоловіків

×