На побачення йти боюся. У мережі легше, є смайли замість тисячі слів

24-річна Олена ШТОМПІЛЬ із Черкас працює дизайнером меблів, цілий день сидить удома за комп'ютером.

– Зі школи зустрічалася з хлопцем, домовилися пожити разом. Борщiв йому не варила, частіше – просто запарювали кашу в мікрохвильовці. Бувало, посуд стояв немитий по кілька днів. Він прийде з роботи, поспілкуємось трохи, й сідаю готувати новий проект. Протримались півроку, тоді він зібрав речі, залишив ключі від квартири на столі й пішов.

Я залишилася сама зі своїми аналогами інтер'єрів та інтернетом. Почала курити. Четвертий рік лягаю спати о шостій ранку, прокидаюсь о 15.00. Подруги забули, як я виглядаю, бачать мої фото тільки в соціальних мережах. Не пам'ятаю, коли востаннє виходила з ними десь погуляти.

Зареєструвалася в групі Тоpface, виставила своє фото. Написала, що перебуваю в активному пошуку. Багато хлопців пишуть, кличуть на побачення. Йти боюся. Так відвикла від живого спілкування, що навіть не знаю, про що розмовляти. У мережі легше, адже обличчя можеш не бачити, добрі люди придумали смайли замість тисячі слів. Коли хочеш познайомитися, не треба чогось вигадувати – просто відправляєш смайл.

На роботу ходжу двічі на тиждень, віддаю зроблені проекти, беру нове завдання. Там спілкуюся з колегами, чую живий сміх. Начальник завжди мене хвалить. Після роботи заходжу в "Сільпо", закуповую харчі на тиждень. Одяг і косметику замовляю через інтернет на перевіреному американському сайті.

Якщо хоч на день відключать від мережі, робота стане – мабуть, викурю дві пачки сигарет.