Ольга Кочубейник, 40 років, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України:
- День народження - це звірка для людини: що я зробив, як живу.
Це можна порівняти з Новим роком. У різних країнах психологи відмічають, що перед цим святом відбувається сплеск депресивних станів. Багато хто звертається до психотерапевтів: усе, не можу жити. У період перед католицьким Різдвом та Новим роком велика кількість суїцидів. Тут статистика показова, бо стосується певних дат. А день народження - це, по суті, індивідуальний Новий рік.
Криза напередодні та депресивні переживання бувають свідомі, та частіше - підсвідомі. У голові складаються оцінки: у когось є машина, а в мене немає; у неї троє дітей, а я взагалі без родини; у нього купа друзів, а мене навіть привітати нема кому. Якщо негативні результати переважають, людина впадає в депресію напередодні дня народження.
Є й економічні мотиви. Потрібно "виставитися". А це дорого, бо фінансово не відбувся. У інших дачі, Канари, Ніцца. А для мене накрити стіл для близьких - проблема.
Знижений настрій або депресивний стан переживають індивідуально. Ми завжди порівнюємо себе з найближчим колом - родичами, друзями, колегами. Якщо людина бачить, що втрачає бали в порівнянні з іншими, то впаде в субдепресію значно раніше. День народження восени, а хвилювання почнуться на початку року.
У патріархальних селах традиція святкувати день народження менш виражена. Там відзначають Петра й Павла, свята, більш прив'язані до сільських реалій
У патріархальних селах традиція святкувати день народження менш виражена. Там відзначають Петра й Павла, свята, більш прив'язані до сільських реалій. У них точка звірки менш виражена.
Малі діти свій день народження люблять. Подарунки, привітання, цукерки, кульки. Але європейська культура побудована на тому, що людина має бути успішна - економічно, соціально. Чим старша вона стає, тим більше таких критеріїв висувається.
У 7 років дитина має піти в школу. Це перша нормативна точка. У неї день народження. Батьки вирішили: фізично слабка, нехай ще рік побуде вдома, законодавство дозволяє. Що відчуває малеча? Вона дуже засмучена. Бо 1 вересня, всі дітки, які з нею були в садочку, йдуть до школи, а вона осторонь від загальних емоцій. Перший момент звіряння завершується травмою.
18 років. Вважають, що в цей час людина має десь навчатися. У день народження задумується: всі в університеті, а я - ні. Смуток може бути дуже гострий.
25 років - період романтичних налаштувань, кохання, пошуків партнера. Коли щось не склалося, то до дня народження людина приходить із думкою: у інших уже є, у мене - досі немає. Значить, роблю щось неправильно. Людина відчуває розчарування.
До 30 років таких пережитих моментів назбирується кілька.
Є ще точка віку Христа - 33 роки. Це чоловічий пунктик. На цей час має бути своя фірма, висока зарплата або якийсь винахід, депутатство. Якщо досягнення є, то чоловік радіє своєму дню народження. Якщо їх менше, то тривожитись починає заздалегідь. Свідомо чи підсвідомо процес звіряння з іншими триває протягом усього життя.
Криза самооцінювання загострюється під час ювілеїв. Жодної принципової різниці між 29 і 30 роками нема. Але 29-річчя переживається простіше, бо не має моменту нумерологічної містифікації.
До 40 років вимог накопичується ще більше. До сімейної та фінансової самореалізації додаються здоров'я й самопочуття.
50 років - це класичний ювілей. Для жінки він ускладнюється втратою привабливості. Адже на всіх рекламних проспектах успішна жінка - молода, засмагла, гарна.
У 70 років мають бути онуки, треба пожинати плоди успіхів на всіх життєвих фронтах.
Психіка наша влаштована так, що захищає від довготривалих подразників. Тому після дня народження відразу попускає. Людина переводить дух і каже: "Гаразд, я все зрозумів, з понеділка починаю нове життя". Хтось утішається, що не лише він такий. Або думкою: було 39, стало 40, і що? Захисні механізми спрацьовують різні.
Загальної рекомендації, як варто святкувати день народження, бути не може. Когось рятує, коли збирається велика компанія, всі говорять гарні тости, компліменти. Це заглушає внутрішні переживання і стає легше.
Але є одна річ, яка гарантовано не зашкодить - коли ми показуємо людині, що любимо й цінуємо її.
2 
1
Комментарии