"Офігєнний поет хоче видати не менш офігєнну книжку віршів. Логотипи спонсорів на видних місцях обкладинки. Іменами спонсорів назву вірші. Або й саму збірку", - пише знайомий поет у блозі.
А чого ні? Художня література заслуговує на приватні інвестиції. З іншим другом, який теж пише вірші, розробили такий собі бізнес-план. Можна продати назву ресторану чи готелю, де герой уперше зустріне героїню. Або за гроші назвати героїню іменем подруги якого-небудь олігарха. На якість твору це не вплине, а вигідно всім. Книжка отримує фінансову підтримку, нарцисизм олігарха та його коханки - самоствердження.
Забужко й Андрухович відпадають - надто принципові
Поет чи письменник мусить бути бідний, талановитий і сміливий. Забужко й Андрухович відпадають - надто принципові. Не годиться й автор рядків "Здравствуй, здравствуй, тетя Клава, я приехал в Балаклаву" - головний розпорядник Кабінету міністрів Анатолій Толстоухов. На перший том його книжки "Харцызск: время, события, люди" Держкомітет телерадіомовлення і без того виділив 350 тисяч гривень.
Наш план має бути відкритий і чесний. Для прозорості можна влаштувати аукціон. 2005 року Стівен Кінг виставив на благодійні торги ім'я другорядного персонажа у майбутній книжці про зомбі "Мобільник". Перемогла Пем, жителька Флоріди, заплативши 25 тисяч доларів. Головний її конкурент Пол заклав власний дім, аби взяти участь в аукціоні. Назвав це шансом придбати безсмертя. Пем подарувала право назвати персонажа братові Реєві. Правда, Кінг трохи схитрував. Герой із проплаченим ім'ям з'являється у сцені знайомства з невеличкою компанією зі словами: "Наші імена не мають жодного значення. Важливо хто ми. Ми - такі ж безумці, як і ви".
Нашу грошовиту публіку розкрутити на безсмертя буде складніше. Вона його шукає, ну, точно не в книжках.
1 
1
Комментарии