– До нас зараз уся нечисть сповзлася. Всі палати позай­мали. Телевізори й холодильники туди позвозили. А заходити все рівно гидко, – каже Людмила.

Працює медсестрою у психіатричній лікарні. Останні три місяці до них на стаціонарне лікування лягають судді, прокурори й поліцейські. Одних виписують за два-три тижні, інших – за півтора місяця. Позаймали половину палат відділення, де працює Людмила. Туди приймають переважно після нервового зриву.

– Один районний суддя з прокурором на сходи виходили курити. Чула, як сміялися, що завдяки хитрому ходу переживуть переатестацію. Гроші на утримання й ремонт лікарні гарні платять. То наше керівництво їх тут хоч півроку готове тримати, – говорить Людмила. – Вразило, як прокурор скаржився, що лікар знайшов у нього якесь відхилення і виписав препарати. Їх потрібно самому купувати. Матюкався – за гроші, які дав у фонд лікарні, йому ці таблетки сексуальні дівчата мали би класти в рот.

Історію переповідаю товаришу.

– Ховатися від переатестації – це справа молодих. Досвідчені прокурори з суддями діють інакше, – каже. – Знайомий кілька тижнів тому звільнився з прокуратури й полетів відпочивати на Мальдиви. Питаю, звідки гроші? А він регоче: "Взнав, що підлягаю переатестації, тому за гарну плату закрив справу серйозному дядьку. Він не поскупився". А прокуратура хай котиться подалі. Вона йому більше не треба.

×