Підлаштувався

– Жизнь сложилась так, что пришлось перейти на русский, – говорить В'ячеслав.

Два роки тому знайомий із невеликого села на Полтавщині переїхав в обласний центр і зайнявся бізнесом – в інтернеті оптом скуповував китайські товари, перепродавав удвічі дорожче. Клієнтів знаходив через знайомих, родичів і друзів. Пізніше створив сторінки в соцмережах. Має по кілька тисяч підписників.

– Дела неплохо идут. В основном заказывают мобильные аксессуары, недорогие планшеты, ноутбуки, сумки. Сразу предупреждаю, что ждать товар нужно недели две. Никого не отпугивает, – каже за рік роботи. – Большинство клиентов на русском говорят. Вот я и подстроился. Ради работы.

Минулого тижня під новиною про обшуки в Музеї Революції гідності натрапляю на коментар В'ячеслава у Facebook. Вимагав не знищувати цінностей Майдану.

"Не переслідуйте його учасників! Муляє українське? Манатки в руки і геть!" – пише.

Його сторінки з товарами вже теж державною мовою.

– Суперпатріотом він не став, – каже спільний знайомий Іван, з яким говоримо по відеозв'язку у Viber. – Одна нова фірма замовила в нього партію ноутбуків і планшетів. Гроші серйозні. Але компанія львівська. Коли почули Славину російську говірку, то ледь не відмовилися від спів­праці. Менеджерка сказала, що в їхнього керівництва пунктик: від колег до партнерів – все має бути українське.

– І як Слава викрутився?

– Моментально. А ввечері покликав у ресторан відзначити жирну угоду: "Остался таким, каким и был. Просто выгодно подстроился"

×