Один мій знайомий росіянин любить скаржитися на те, що абсолютно не розуміє української. І через це, коли буває тут, часто потрапляє у незручні ситуації.

- Стою на вокзале, а мне обьявляют: "Потяг прыбув не чэтвэрту колию". Какой нахрен "потяг"? Что такое "колия"?! Я чуть на поезд не опоздал из-за ваших прибамбасов. Неужели так трудно объявлять на русском?

У Мінську я сам потрапив у подібну ситуацію.

- Деньги лучше всего менять на вокзале или в центральном универмаге. А покушать можно в "МакДональдзе". Садитесь в метро на вокзале и едете до станции "Октябрьской", - сусідка по купе поїзда провела заочну екскурсію столицею Білорусі ще до нашого приїзду.

Деньги лучше всего менять на вокзале

З друзями довго вивчали карту мінського метро. Всі назви станцій там написано білоруською. Станції "Октябрьской" не було. Нарешті здогадалися, що жовтень місцевою мовою буде "кастрычнік". А значить нам треба "Кастрычніцкую".

У метро сміялися з написів: "Уваход", "Кветкі", "Плошча Леніна". Виглядало так, ніби хтось навмисно пише російсько-українською мішанкою, та ще й з помилками. Навіть голос кондуктора веселив:

- Асцярожна, дзверы зачыняюцца. Наступная станцыя "Кастрычніцкая".

За два дні звикли. Знали, що напис "Чыгунка" на комбінезонах носять залізничники. Від працівників ЖЕКу, які латали дах на сусідньому будинку, вивчили білоруські матюки. Вони майже такі самі, як українські. Продавщицям у магазині навмисно казали "Дзякуй" замість "Спасибо".

×