68% росіян підтримують знищення України. Я їм цього не пробачу

Про мою ненависть

68% громадян Росії підтримують "воєнну спецоперацію в Україні" і лише 22% проти, за даними ВЦИОМ.

Про що ці соціологічні дані? Абсолютній більшості росіянам подобається війна проти України. Подобаються ракетні обстріли наших міст. Подобаються удари авіації та реактивних систем залпового вогню по житлових кварталах і лікарнях. Їх штирить від армійських колон, які пруть нашими дорогами, щоб взяти в облогу Київ і Харків. У них екстаз від передчуття випаленої і зґвалтованої України.

За опитуванням соцслужби "Рейтинг", у ці дні 55% українців вважають, що у війні проти України винна влада Росії, ще 38% – звинувачують владу та народ РФ. Подібним чином оцінюється і підлота Білорусі – пряма участь у війні проти України. Згідно опитуванням, 70% респондентів в Україні покладають вину за вторгнення виключно на білоруську владу, і лише 24% – на владу та народ Білорусі.

Шановні українці, ви шукаєте виправдання злочину, якому немає виправдання. Намагаєтесь зберегти добре ставлення до людей, які не мають доброго ставлення до вас. Повертаємося до першого абзацу: 68% росіян вважають, що вторгнення до України і знищення України – це чудово!

Наказ почати війну віддав Путін. Але цей наказ виконали сотні тисяч військових РФ. А мільйони, від Калінінграда до Камчатки, – аплодують. Їм подобаються. Почуваються крутими

Наказ почати війну віддав Путін. Але цей наказ виконали сотні тисяч військових РФ. А мільйони, від Калінінграда до Камчатки, – аплодують. Їм подобаються. Почуваються крутими.

Минулої ночі, коли лунали сирени, сповіщаючи про авіаційний удар, мій давній друг, який також чув ці сирени, прислав мені повідомлення: "В мене немає ненависті до росіян".

А в мене є.

Мені скажуть, що їх обманули.

А вже ж. "Я сам обманываться рад".

Мені скажуть, що їм не повідомляють правду.

А вони і не запитують. Вони її і не шукають.

В мене є ненависть. Бо я бачив близьких мені людей в затхлому підвалі, які здригалися від канонади. В моїй пам'яті їхні крики і сльози та мої нікчемні спроби їх заспокоїти. Я пам'ятаю той день і час, коли на вулиці Ірпеня ввійшли кадировці – щоб різати і ґвалтувати. А в мене зі зброї – зубна щітка.

Я це пам'ятаю і я цього не пробачу.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі