Сон потрібен для росту, розвитку мозку і ремонту ДНК

Спати – корисно. А спати достатньо – корисно з багатьох причин як дорослим, так і дітям

Чому? Дуже добре розповіли на одному із занять Neurobiology of Sleep. Тож сьогодні невеличка екскурсія до "царства Морфея".

Для початку, давайте подивимося на різницю у тривалості сну. Згідно рекомендацій American Academy of Sleep Medicine:

0-3 місяці – 14-17 годин

4-11 місяців – 12-16 годин

1-2 роки – 11-14 годин

3-5 роки – 10-13 годин

6-12 років – 9-12 годин

13-18 років – 8-10 годин

18-65 років – 7-9 годин

Очевидно, що попри можливі індивідуальні розбіжності, що мають місце і можуть бути дуже суттєвими навіть у межах різних вікових груп, дуже чітко прослідковується тенденція до зниження тривалості сну з віком. Навіщо ж так багато сну потрібно у перші роки життя людини?

Сон і гормон росту

Раніше основною відповіддю на це питання був – гормон росту. Він продукується протягом "повільної" фази сну (глибокий сон) і, впливаючи на певні сигнальні шляхи чутливих клітин, стимулює процеси білкового синтезу. Завдяки ньому наші тканини, насамперед хрящова, ростуть. Недосипання у дитячому віці може мати наслідком зменшення продукції цього гормону, як наслідок – уповільнення росту.

Сон і розвиток мозку

Але тільки протягом останніх 10 років вчені звернули увагу на ще одну критично важливу функцію, яку виконує сон у житті дітей. Сон потрібен для розвитку мозку! Під час сну відбувається:

- формування нових синаптичних зв'язків між нейронами;

- консолідація пам'яті.

Чи стосуються ці речі дорослих? Безперечно.

Сон, старіння і когнітивне здоров'я

З віком у більшості людей спостерігається порушення когнітивних функцій мозку: пам'ять, увага, мислення, орієнтація у просторі тощо. Не рідкісними є і випадки розвитку нейродегенеративних та психічних захворювань. Було встановлено, що порушення фази швидкого сну, яке характерне переважно чоловікам після 60 років, може у наступні 5-10 років мати наслідком розвиток хвороби Паркінсона, деменції, розсіяного склерозу чи хвороби Альцгеймера.

Й досі залишається великим питанням: порушення сну призводять до порушень у роботі мозку чи навпаки.

"Ремонт ДНК"

Накопичення помилок в ДНК – один із механізмів виходу нейронів з ладу. Як наслідок, поява когнітивних проблем та різних нейрозахворювань. Нещодавно вчені виявили, що саме під час сну відбувається репарація (ремонт) пошкоджень подвійної спіралі ДНК у нейронах. Ці так звані DNA DSB (double strand breaks) пошкодження накопичуються під час активної когнітивної діяльності пов'язаної із "дослідженням і вивченням навкоклишнього світу". Виявляється, ефективно ремонтувати пошкоджену ДНК вдається якраз під час сну!

Тож не варто економити час на сон. Висипаймося, бо ми того варті.

Оригінал