Україні щастить – різко зріс експорт. Головне, не прогавити вікно можливостей

Драйверами зростання стали руда і чорні метали

У нас різко зріс експорт. У першому кварталі на 12%. Знаєте, чому?

Просто, схоже, починається новий суперцикл високих цін на сировину. Драйверами зростання експорту для нас стали руда і чорні метали, точніше, попит на них і, як наслідок, зростання ціни. А також зростання цін на агропродукцію.

За перший квартал 2021 року експорт вже зріс на 12% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до $13,75 млрд. У ЄС і Китаї експорт зріс на 17,9% і 55,3%, відповідно.

Але якщо повернутися до везіння — щоб зрозуміти причини того, що відбувається в світі, варто дослухатися до JPMorgan, який стверджує, що на світовому ринку сировини почався новий "суперцикл", що має на увазі тривале зростання цін на сировинні активи.

І це схоже на правду.

Залізна руда б'є історичні рекорди, сягнувши $214 за тонну. При тому що рік тому вона була $54.

Ціни на титан, запаси якого в Україні становлять 20% світових, також б'ють восьмирічні рекорди.

Ціни на літій також у висхідному тренді.

Ціни на кукурудзу вперше за вісім років перевищили 7 доларів за бушель.

Ціни на мідь на максимумі за 10 років.

Що підштовхує ціни вгору?

1. Масштабні інфраструктурні проєкти, анонсовані США. Джо Байден представив план розвитку інфраструктури США на $2,3 трлн. Це потужний стимул для попиту на конструкційні матеріали та обладнання.

2. Екологізація виробництва в Китаї і США. Зокрема, Байден анонсував ще $2 трлн на такі проєкти.

Китай також анонсував створення фонду екологічної трансформації. Поки виділив на нього $57 млрд, але цифри можуть зрости до $1 трлн. Що цікаво, експерти вважають, що $1, інвестований в проєкт циркулярної економіки, дає $5 вкладу у ВВП.

3. Рекордне виробництво Китаєм сталі і зростання попиту на руду. Паралельно з яким відбувається конфлікт Китаю та Австралії, яка забезпечувала до 60% поставок руди в Китай.

4. Інфляція. Зростання емісії долара, як наслідок, ослаблення його щодо сировинних активів, для яких він є мірилом вартості.

Тільки за каденцію Байдена плани з модернізації економіки і екологізації потребуватимуть більше $7,5 трлн, значна частина з яких буде забезпечена обов'язком США, купленим фондами і ФРС (який емітує долари). Ми вже сьогодні це бачимо на зниженні курсу долара до євро і гривні.

Україна — експортно орієнтована країна. Наш ВВП на 85% корелює з графіком Commodity Prices Index, який показує ціни на сировинні активи

Ще декілька цифр. Загальний зовнішній товарообіг в Україні в 2020 році сягнув $103,4 млрд, в тому числі:

- $49,2 млрд — експорт з України (зменшення експорту становило $0,85 млрд, або 1,7%).

- $54,2 млрд — імпорт (в порівнянні з 2019 роком імпорт впав на $6,2 млрд, або на 10,3%).

Але, експортуючи майже на $50 млрд на рік, ми насправді дотуємо світову економіку і допомагаємо зростати їй.

Що ми експортували в 2020 році:

- 19,1% ($9,41 млрд): 10 — злаки;

- 15,6% ($7,68 млрд): 72 — чорні метали;

- 11,7% ($5,76 млрд): 15 — жири і олії тваринного або рослинного походження;

- 8,98% ($4,42 млрд) — руди, шлак і зола;

- 5,22% ($2,57 млрд) — електричні машини і устаткування;

- 4% ($1,97 млрд) — реактори ядерні, котли, обладнання та механічні пристрої, їх частини;

- 3,74% ($1,84 млрд) — олійне насіння і плоди, інше насіння, плоди і зерно; технічні або лікарські рослини для технічних цілей; солома і фураж;

- 3,2% ($1,57 млрд): 23 — залишки та відходи харчової промисловості; готові корми для тварин;

- 2,86% ($1,4 млрд): 44 — деревина та вироби з неї; деревне вугілля;

- 1,79% (884 млн USD): 73 — вироби з чорних металів.

З усього обсягу експорту продукція з доданою вартістю становить всього 11%.

Куди ми експортуємо сировину?

Китай — 14,4% ($7,11 млрд).

Польща — 6,65% ($3,27 млрд).

Росія — 5,5% ($2,7 млрд).

Туреччина — 4,94% ($2,43 млрд).

Німеччина — 4,21% ($2,07 млрд).

Індія — 4% ($1,97 млрд).

Італія — 3,91% ($1,92 млрд).

Нідерланди — 3,67% ($1,8 млрд).

Єгипет — 3,28% ($1,61 млрд).

Білорусь — 2,71% ($1,33 млрд).

Продукція АПК в торік становила 45% в загальному експорті з України, зберігши лідерство в його товарній структурі. При цьому в рейтингу найбільших експортерів зернових України посіла:

- 2 місце за обсягом поставок ячменя;

- 4 — по кукурудзі;

- 5 — по пшениці.

Все — сировина, та якби ми експортували готову продукцію, то експорт збільшився б у рази, як і ВВП.

Кілька прикладів:

1. Залізна руда коштує $200 за тонну. Вартість тонни стала вже $600, і ціна до кінця року зросте до $800. Рулонна сталь — вже $1200 за тонну. Метал для виробництва верстата або машина коштує вже від $10 тис. за тонну

2. Титан. Оксид титану, який ми експортуємо, коштує десь $250-300 за тонну (вміст титану близько 50%). Вироби з титану коштують $200-600, але вже за кілограм! А отже, на тонні — зростання більш ніж у 2 тис. разів.

3. Приклад з кукурудзою, яку ми експортуємо: вартість тонни — 8500 грн. Вартість в готовому виробі (варена кукурудза в банках) — 85 тис. грн за тонну (так, є ще банки і праця, але це вже інший продукт з іншою маржинальністю).

4. Пам'ятаєте історію про соняшникову олію, коли заборонили експорт насіння?

Була істерика, галас, але Україна сьогодні є найбільшим виробником і експортером соняшникової олії в світі з часткою 31% світового виробництва.

Загалом я не закликаю до волюнтаризму, але:

1. Правильніше було б створити державну політику стимулювання глибокої переробки продукції, що експортується, в Україні.

2. Створити фонд для фінансування переробних підприємств (довгі дешеві кредити).

3. Надавати пріоритетну підтримку експортерам готової продукції. Як в торговій дипломатії, так і в покритті витрат на участь у виставках.

4. Пільгові ставки страхування і кредитування експорту такої продукції.

5. Критично важливі податкові пільги, той же ПнВК, який стимулює внутрішні інвестиції.

6. І обов'язково запустити вільні економічні зони з податковими та митними пільгами для продукції глибокої переробки.

7. Обмежувальні експортні мита, але я вам цього не говорив.

Головне, не проґавити це коротке вікно можливостей.

Оригінал