Думати – у Росії це неприпустимо

Масова деградація сягнула затребуваної кондиції

9 червня видання The Insider оприлюднило результати, проведеного спільно з Bellingcat, розслідування обставин отруєння російського письменника Дмітрія Бикова. З'ясували: симптоми свідчать про враження "Новічком"; спецоперація – справа рук тих самих співробітників ФСБ, котрі здійснили замах на життя Навального.

Чому саме Биков, адже він не політик? – запитують коментатори. Так, Биков не балотується до Державної Думи. Але він – лідер громадської думки. Людина, яка думає і говорить те, що думає. А в умовах російського неототалітаризму – це неприпустимо.

Мета тоталітарного режиму – максимальна пластичність людської маси. У ХХ столітті такий стан антропоморфної субстанції досягався засобами масового терору. У ХХІ столітті – зусиллями масової культури, безголової журналістики та безпринципності, піднесеної до рівня норми. І тому Биков небезпечний – спонукає людей думати. А це вже, як ми пам'ятаємо, – "думкозлочин".

Учора, в ефірі "Эхо Москвы", Віктор Шендерович, перефразовуючи Бродського, сказав: "ворюги" вже стали "кровопийцами". Жоден із федеральних телеканалів не кричить про результати розслідування. Росія не здригнулася і не жахнулася. Суспільству байдуже. Масова деградація сягнула затребуваної кондиції.

У Льва Толстого є оповідання "За что?" Процитую останні рядки, які, певен, можуть адресуватися не тільки Ніколаю І: "Он искренно верил, что он великий человек и что жизнь его была великим благом для человечества и особенно для русский людей, на развращение и одурение которых были бессознательно направленны все его силы".

Оригінал