"Побєдобєсіє" знищить Росію

Війна - це страшно. Перемога - це гори трупів, а не танці і кривляння телевізійних "проповідників"

Святкування 76-ї річниці Перемоги у Москві обійшлося в 855,4 млн руб, підрахували "Відкриті медіа" на основі даних держзакупівель. У тому числі на розгін хмар - 417,4 млн руб, на технічне забезпечення параду (перевезення військових та ін.) - 157,2 млн руб, решта - на салют, прикрашання Красної площі, вітальні конверти ветеранам від Путіна і т.д.

Торік на аналогічний захід витратили понад мільярд. Ясна річ, ювілей...

Ветеранам Путін пообіцяв по 10 тисяч. Це в 8,5 разів менше ніж в Узбекистані і в 17,4 разів менше ніж в Казахстані. Зате в цих країнах не витрачають стільки грошей на паради. Навіть близько. І взагалі мало хто у світі проводить щорічні військові паради з демонстрацією такої кількості заліза. Хіба що в КНДР. У СРСР паради Перемоги після 1945 року наступні 20 років не проводили, а починаючи з 1965 року, приурочували до ювілеїв: у 1975, 1985 і 1990 роках.

Термін "побєдобєсіє" придумав у 2005 році протоієрей, професор Санкт-Петербурзької духовної академії Георгій Митрофанов. Це слово з дивовижною точністю відобразило суть головної міфологеми путінського фашизму, і з тих пір сидить на ній як влите.

"Побєдобєсіє" і його сакральний символ "Велика Перемога" не мають ні найменшого стосунку до подій Другої світової війни і тієї її частини, в якій СРСР воював з Третім рейхом і вніс вирішальний внесок у його розгром. Це зовсім інше явище, яке живе в телевізорі, знаходить свої прояви в штурмі бутафорського рейхстагу в підмосковній Кубинці, в написах на автомобілях "На Берлін!" і "Можемо повторити!", в маленьких дітях, одягнених у військову форму, що декламують написані підлими дорослими тексти, суть яких ці діти не розуміють. Втім, як і автори цих текстів.

Ця "Велика Перемога" з того ж символічного ряду, що й георгіївська стрічка, "великий полководець Сталін", "Севастополь - місто російської слави", "Крим наш!", "русский мир", "Новоросія", "Україна - нацистська держава" тощо.

Остаточне вписування "Великої Перемоги" в цей ряд сталося після окупації Криму і початку агресивної війни путінської Росії проти України. У телевізорі і в заявах Путіна та його обслуги Друга світова війна все ще триває і в Україні вони бачать її продовження. Точніше, намагаються нав'язати це бачення громадянам Росії, ну а якщо вийде, то й решті світу.

Зусилля "побєдобєсів" з ​​міфологізації уявлень населення про Другу світову війну багато в чому успішні. За даними опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки, тільки 32% росіян змогли правильно назвати рік початку Другої світової, а 52% переконані, що вона почалася 1941 року. Тільки 59% опитаних знають, що США були союзником СРСР, 52% щось чули про участь Великої Британії в Антигітлерівській коаліції, а про такого союзника як Франція знають лише 26%.

Є кілька причин, чому "побєдобєсіє" розцвіло саме в путінській Росії.

Причина перша. У РФ майже не залишилося живих учасників війни, а в керівництві путінської Росії їх немає зовсім. Хрущов і Брежнєв, не за чужими розповідями знали що таке війна, могли скільки завгодно розганяти гонку озброєнь, стукати черевиками по трибуні ООН або загрожувати "закопати США", але в їхніх головах, як і в головах всіх реальних, не ряджених фронтовиків, сиділо розуміння того, що війну допустити не можна. Що війна - це страшно, а не весело, що Перемога - це гори непохованих і невпізнаних трупів співвітчизників, а не танці і кривляння телевізійних "проповідників".

Причина друга. У СРСР була ідеологія, був образ майбутнього, якщо завгодно, громадянська комуністична релігія, в якій цей образ майбутнього описаний в якості мети, для досягнення якої мають бути підпорядковані всі зусилля держави і народу. У путінській Росії нічого подібного немає і бути не може, оскільки метою путінської верхівки є корупція, злодійство, яке в якості загальної мети офіційно проголосити неможливо. Звідси пошуки ідейної опори в минулому, де найзручнішим стовпчиком, за який можна зачепитися, стає те саме 9 травня, яке потребує лише перетворення цієї дати з реальної історичної події на міф. Тому однією з головних жертв "побєдобєсія" стає історія. Звідси всі ці божевільні закони, що фактично забороняють історичну науку в путінській Росії, з метою "захисту минулого" табуюють будь-який об'єктивний аналіз подій Другої світової, будь-яке трактування цих подій крім того, яке дають неосвічені люди в телевізорі.

Причина третя. Для утримання влади Путіну необхідний мілітаризм масової свідомості і економіки. Частиною "побєдобєсія" є брехливий міф, який постійно розповсюджують в телевізорі, про те, що мілітаризм в головах і економіка, побудована за військовим зразком, сприяють зміцненню безпеки країни і боєздатності збройних сил. Неважливо, що історія вчить зворотному. Войовнича Спарта, яка програла історичне змагання більш миролюбним Афінам. Наскрізь пронизані духом мілітаризму і розгромлені Третій рейх і Японія. В результаті сублімації мілітаризму путінська Росія з великим прискоренням котиться по похилій площині, втрачаючи по дорозі мізки, які витікають за кордон, гублячи рівень життя і обсяг економіки. А заодно і знижуючи рівень власної безпеки, оскільки поєднання деградації з імперськими амбіціями рано чи пізно призведе до розпаду країни.

"Побєдобєсіє" - це культ смерті. Подібного роду культ бога смерті Танатоса існував у Спарті. Тоді, 25 століть тому, це призвело до виродження і загибелі войовничої держави. "Можемо повторити?"...

Оригінал