Росія перебуває у паралельному Всесвіті. Земля – пласка, Трамп – президент

Що гірше справи в країні, то надривніше путінський телевізор волає про війну

Чотири роки тому Путін привітав Трампа з обранням на пост президента на наступний день після виборів. Вибори були 8 листопада 2016-го, а путінське привітання — 9 листопада. На запитання журналістів, чому цього разу Путін ніяк не збереться привітати Байдена, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков дав вельми вдумливу відповідь: "Ми вважаємо коректним дочекатися офіційного підбиття підсумків виборів, що відбулися".

Що таке "офіційне підбиття підсумків виборів" у США Пєсков не уточнив. Можливо, він і його шеф чекають народження в Америці якогось місцевого аналога російського ЦВК з Еллою Памфіловою на чолі, яка й оголосить переможця. Можливо, чекають, коли Трамп визнає свою поразку. До речі, він може свою поразку не визнати ніколи. Що буде цілком у його дусі. Мабуть, в цьому разі путінська Росія так і не визнає Байдена і продовжуватме вести перемовини з усіх питань із Трампом. Що також буде цілком у дусі Путіна, з огляду на ту паралельну реальність, в якій він, за влучним висловлюванням Меркель, давно вже перебуває.

Саме туди, в паралельну реальність, щодня, ось уже два десятиліття поспіль занурює Росію путінський телевізор. Фантасти описують різні способи потрапляння до паралельних Всесвітів. У Росії для цього досить увімкнути телевізор. Наприклад, ви ввімкнули головний державний телеканал "Россия 1" пізно ввечері 11 листопада, потрапили на програму "Вечер" і виявили там солідного громадянина, який вам довірливо повідомляє: "Карабах — це наша Єльня, перша перемога в Четвертій світовій війні". Людина, погано обізнана з російським телевізором, може вирішити, що це письменник-фантаст презентує свій новий роман. І помилиться. Насправді це декан факультету світової політики МДУ Андрій Сидоров так уявляє сьогоднішній геополітичний пейзаж. Ну, або робить вигляд і просто вішає людям локшину на вуха.

Фантасти описують різні способи потрапляння до паралельних Всесвітів. У Росії для цього досить увімкнути телевізор

Реальність у тому Всесвіті, куди декан Андрій Сидоров намагається запхнути своїх студентів, а заразом і мільйони телеглядачів, має такий вигляд. "Ми не готуємося до війни, ми вже воюємо. Третю світову ми вже програли. Четверта світова вже триває". Кінець цитати. Далі про Карабах, він же — Єльня, він же — перша перемога в 4-й світовій.

Про порядкові номери світових воєн, які безперервно тривають у паралельному Всесвіті декана Сидорова, а точніше, всередині деканської голови, говорити марно. Так само як і обговорювати цілком брутальне уподібнення "Карабаху", тобто катастрофічної поразки Путіна від Ердогана — до тієї, нехай і локальної, але досить важливої для бойового духу РСЧА, перемоги, в результаті якої 24-я армія 6 вересня 1941 року звільнила Єльню.

Путін прийняв від Єльцина Росію, яка була головним політичним гравцем на Кавказі. Тепер головним політичним гравцем на Кавказі став Ердоган. Хто тут переможець, а хто програв, уточнювати недоречно. Спосіб, у який поразка Путіна в телевізорі перетворюється на "перемогу", нескладний. Спочатку робиться відволікальний жест: "Дарма вірмени "помаранчеву революцію" влаштовувати, тоді б і територію не втратили". Після чого розпочинається розповідь про те, як Путін врятував Вірменію. Насправді, усім країнам пострадянського простору дали наочний урок: ніколи не майте справи з путінською Росією. Неодмінно зрадить. До того ж у найпідлішим спосіб.

Ніколи не майте справи з путінською Росією. Неодмінно зрадить. До того ж у найпідлішим спосіб

Є в путінській Росії непорушний закон: що гірше справи в країні, то надривніше телевізор волає про війну. "Все йде до війни!" — заявляє Соловйов. Декан Сидоров його намагається виправити, мовляв, "війна вже триває". "Зараз — не війна, а вулична бійка", — відмахується від причепливого декана Соловйов.

Тут вступає Сергій Кургінян зі своєю арією. "Потрібна мобілізація населення!" — суворо зажадав Кургінян від усіх присутніх у студії. Присутні не заперечували. "Для цього певна частина населення має бути переведена на напіввоєнний стан і перебувати в постійній готовності до війни. Наприклад, за зразком ландвера у Пруссії або за козацьким варіантом", — вимовивши ці слова, Кургінян обвів поглядом присутніх у студії, з'ясовуючи, хто з них прямо зараз готовий записатися в козаки чи в ландверісти. "Експерти" суворо мовчали.

Слово бере письменник Захар Прилєпін й одразу ж починає лякати росіян пацифістами. "Тут бродить величезна кількість пацифістів!" — тривожно озираючись навколо, заявив Прилєпін і у розпачі заволав: "Чому ми не знімаємо гарних патріотичних фільмів про наших воїнів?!". Після чого трохи заспокоївся і негайно запропонував радикальний засіб від цих шкідників-пацифістів. "Треба створювати своїх, прости господи, дудів, які нам зніматимуть ці фільми", — закликав присутніх письменник Захар Прилєпін і замовк до кінця програми, так і не пояснивши, у який саме спосіб він і його товариші "створюватимуть дудів" і з якго дива ці "дуди" зніматимуть патріотичні фільми для письменника Захара Прілепіна.

Програми Соловйова трохи нагадують механічні настінні годинники з зозулею. Тільки замість пташки постійно вискакує Соловйов і замість "ку-ку" вигукує слово "ідеологія". До того ж якщо зозуля зазвичай кує раз на годину, то соловйов це робить набагато частіше.

Програми Соловйова трохи нагадують механічні настінні годинники з зозулею. Тільки замість пташки постійно вискакує Соловйов і замість "ку-ку" вигукує слово "ідеологія"

"Політолог" Дмитро Куликов заперечив декану Сидорову, який заявив, що на дворі Четверта світова, в якій Росія здобула першу перемогу при Карабасі. "Ми перебуваємо у передвоєнній порі", — повідомив "політолог" Куликов й одразу ж навів незаперечний доказ своєї правоти. "Коли розпочнеться війна, будуть припинені всі дискусії, а в телевізорі має залишитися один Соловйов зі зведеннями", — засудив "політолог" Куликов. "Ні, якщо війна, я краще на фронт!" — суворо оголосив Соловйов і дуже мужньо обвів поглядом "експертів". "Експерти" перейнялися.

Після чого "політолог" Куликов оголосив, що "кордони російської цивілізації (російської імперії) не збігаються з межами Російської Федерації". Теж мені новина! Путін вже давно всім пояснив, що "кордони Росії ніде не закінчуються". І всі давно це зрозуміли. Тому всі, хто міг, поховалися в НАТО, а хто не встиг, озброюються хто чим може.

Нещодавно російський телевізор показав фільм телеведучого Ігоря Прокопенка "Пласка земля", в якому доводилося саме те, що було сказано в назві. Автор фільму здобув найвищу російську телевізійну нагороду ТЕФІ в номінації "Просвітницька програма".

Якщо в тому паралельному Всесвіті, який створює путінський телевізор і де мешкає сам Путін, Земля — пласка, то там і Трамп цілком міг виграти вибори — 2020 і Путін, поза сумнівом, усіх переміг на Кавказі. Тут головне не переплутати реальності, інакше незручно може вийти...

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі