Незалежність судової влади – це наслідок довіри в суспільстві. У нас її немає
Ми болісно рухаємося, щоб побудувати "спільне", але не зруйнувати "моє"
Конституційний суд веде себе так, ніби він є Конституційним судом країни з високою довірою до судів.
А у нас це не так.
Незалежність судової влади, незалежність інших важливих інституцій - наприклад, регуляторів - це наслідок довіри в суспільстві. Спочатку довіра, потім незалежність. Суспільство не може толерувати незалежність когось, якщо в нього є відчуття, що цей хтось тебе постійно намахує.
Незалежність інституцій може йти тільки з чіткою гарантією, що люди в цих інституціях принаймні прагнуть працювати на загальне благо, на public good.
Ми взяли європейську модель незалежних інституцій, але без середовища довіри, в якій ця модель може існувати, і без жодного уявлення про public good. Обидва будуть ще роками випрацьовуватися. Але будуть. Треба мати терпіння.
Ми - суспільство, яке вистрибнуло з табору, де є тільки "спільне" і опинилося в дикому полі, де є тільки "моє". І тепер ми дуже болісно рухаємося, щоб побудувати якесь "спільне", але не зруйнувати при цьому "моє".
Текст є постом автора у Facebook і не написаний спеціально для Gazeta.ua. Передруковується з дозволу автора.
Коментарі