У "турборежимі" парламент зробив кожному українцю подаруночок

"Закатали в асфальт" всі паростки цивілізованих прозорих європейських процедур для НКРЕКП

Кожен із нас є споживачем комунальних послуг. Але відслідковувати багаточисленні зміни навіть необхідних нам законів практично не маємо вільного часу. Тим паче коли все так швидко відбувається.

Зміни до закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг були зареєстровані 3 грудня 2019 року. 5 грудня за них проголосували у першому читанні, а 19 грудня - у другому. Отак у "турборежимі" парламент зробив кожному українцю подаруночок на Миколая.

Не зважаючи на чисельні зауваження Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Верховної Ради, зміни прийняли.

Наскільки це було професійно, якісно, законно, з державницьким поглядом на нового регулятора і головне, наскільки це покращить життя споживачам та суб'єктам ринку (за виключенням монополій) подивимось разом.

1. Замість Верховної Ради конкурсну комісію тепер утворює і затверджує Кабінет Міністрів.

2. Зміни у складі Конкурсної комісії виглядають наступним чином: замість двох осіб за поданням паливно-енергетичного комітету Верховної Ради, зараз – три особи. З огляду на особливості конституційно-правового статусу комітет Верховної Ради не може бути уповноважений забезпечувати діяльність уряду в частині здійснення підготовчих дій з організації формування складу зазначеної Конкурсної комісії. Такий висновок практично майбутнє подання в Конституційний Суд. І знову "ті самі граблі". По друге - замість двох осіб за поданням президента, жодної - тому, що згідно рішення Конституційного Суду президент немає таких повноважень. По-третє, замість однієї особи за поданням Кабміну, зараз дві особи: одна особа ‒ за поданням Міністерства енергетики та екології та одна особа ‒ за поданням Міністерства розвитку громад та територій.

3. Збільшились внески ліцензіатів на утримання НКРЕКП з 0,1% від чистого доходу платника за попередній квартал до 0,15 %. У супровідних документах обґрунтування такого підвищення відсутнє. На це звертало увагу народних депутатів Головне науково-експертне управління. Загальний бюджет надходжень НКРЕКП за 2018 рік становив 405 млн грн, за 2019 рік – 451 млн грн. На 2020 рік за рахунок збільшення планується на рівні 680 млн грн. Основна стаття витрат - заробітна плата.

4. Голова Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 354 225 грн замість 236 150 грн, що на 118 075 грн більше. Член Комісії НКРЕКП матиме посадовий оклад 283 380 грн замість 188 920 грн - на 94 460 грн більше. Оклади інших робітників НКРЕКП становитимуть від 70 845 грн до 141 690 грн замість діапазону від 47 230 грн до 118 075 грн. Обґрунтування такого підвищення зарплат відсутнє. Крім того, закон передбачає ще премії на рівні 50% від посадового окладу. Так, фонд зарплати регулятора за 2018 рік становив 312 млн грн, 2019-го зріс на 10% - до 343 млн грн, 2020-го зросте близько на 17-20% - до 410 млн грн. Такими темпами НКРЕКП скоро наздожене за рівнем зарплат та премій керівництво Нафтогазу.

5. Скорочується мінімальний термін подання пропозицій та зауважень до проектів рішень НКРЕКП з одного місяця до десяти днів. Дуже зручна норма, щоб активні споживачі та громадськість просто не встигали набридати регулятору своїми зауваженнями. Проекти своїх рішень регулятор готує щонайменше протягом кількох місяців, і вони часто становлять від 100 до 300 сторінок. Водночас активні споживачі та громадськість повинні це опрацювати за десять днів, я так розумію календарних.

6. Схема ротації членів НКРЕКП: одного члена регулятора ‒ до 1 липня 2020 року, одного - до 1 липня 2021 року, одного - до 1 липня 2023 року, двох членів регулятора ‒ до 1 липня 2024 року, ще двох членів - до 1 липня 2025 року. Найцікавіше в такій ротації те, що схема ротації з поіменним списком затверджується президентом. Знову неконституційна норма і знову реальна перспектива отримати рішення Конституційного Суду.

7. "Установити, що процедури, передбачені статтею №16 закону про НКРЕКП щодо проектів рішень регулятора з питань встановлення тарифів на транспортування природного газу, протягом 2019-2020 років не застосовуються". Перекладемо на людську мову: відповідна стаття закону називається "Проведення відкритого обговорення проектів рішень регулятора". Це означає, що коли буде вирішуватись доля тарифів на транспортування - це буде відбуватись за зачиненими дверима. Отак просто "турборежим" "закатав в асфальт" всі паростки цивілізованих прозорих європейських процедур для регулятора. А він не дуже й пручався.

Марія Яковлєва, для Gazeta.ua