Або Росія позбудеться Путіна, або світ - Росії

Чи уникне імперія "історичної віддачі"?

Людина, яка претендує стати главою держави, повинна мати програму розвитку країни. Це аксіома.

Заперечення екзальтованих громадян з боку влади і опозиції, мовляв, не потрібні програми - важлива особистість, всерйоз розглядатися не можуть. Оскільки важливо, яке саме майбутнє планує забезпечити країні цей лідер, а також, якими засобами це майбутнє буде досягатися, - пише Ігор Яковенко для американського видання "7 днів".

Але диявол, як завжди, в деталях. Країна раніше називалася Радянський Союз. У цій країні дуже любили створювати всякі програми. Плани будували 74 роки. Спочатку був ленінський, потім п'ятирічки, загальним числом дванадцять. П'ятирічка за номером 13, на 1991-1995 роки, була затверджена, але реалізовувати її було вже ніде і нікому.

Путінська Росія - це остання імперія на планеті. З розпадом СРСР було відчуття, що в ході самоліквідації червоної імперії зник і імперський дух. Але виявилося, дух цей просто ненадовго втратив свідомість від потрясіння перед обличчям "найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття", але оговтався і знову бадьоро і впевнено повів країну до чергового потрясіння, а можливо, і до остаточної загибелі.

Долі імперій та їх народів складалися по-різному, але в цих долях простежується закономірність, яку можна назвати "історичною віддачею", або "відплатою". Першою імперією на землі була Ассирія. Це був жах древніх народів Месопотамії і всього Близького Сходу. Жорстокість ассирійських царів багато століть залишилася неперевершеною, і тільки Гітлер зміг поставити нову її межу. "Історична віддача" була відповідною. Ассирійська імперія зникла, практично безслідно. Її столиці, Ашшур і Ніневія, були зруйновані, і сьогодні тільки титанічна праця археологів дозволяє відновити пам'ять про колись велику і грізну державу. Про ненависть народів Близького Сходу до Ассирії оповідає Біблія: "Горе місту крові!" - мстиво радіє іудейський пророк Наум, і зловтішно коментує руйнування ассирійської столиці: "Всі, хто звістку про тебе почують, будуть аплодувати; бо на кого не простягалася злість твоя? "(Наум 3:19).

Нащадки древніх ассирійців мають одну з найтрагічніших доль серед народів землі. Ніколи не маючи своєї держави, жодних надій на її створення, ассирійці багато століть живуть розсіяні, пережили кілька геноцидів. Після геноциду на початку ХХ століття, якому піддалися в Османській імперії разом з вірменами, новий геноцид щодо цього народу здійснили терористи ІДІЛ вже недавно, фактично на наших очах.

У Харабалінському районі Астраханської області є село Селітренне, в якому 2 тисячі жителів. Село це стоїть на місці Сарай Бату, розкішної древньої столиці Золотої Орди, імперії, що утворилася в результаті розпаду імперії Чінгісхана, найбільшої держави в історії людства, що розкинулася на території 24 мільйонів квадратних кілометрів. Монголам, на відміну від ассирійців, вдалося зберегти країну і відновити її древню столицю, Каракорум, куди руські князі приїжджали по ярлики на князювання. "Історична віддача" була більш милосердною до монголів, ніж до ассирийців. Хоча і монголи пройшли через втрату держави, майже три століття боролися за свій суверенітет і автономію від китайської імперії.

З країн Заходу найсуворішу "імперську віддачу" отримали німці в ході двох світових воєн. Особливо, після другої, за підсумками якої Німеччина пройшла важкий курс лікування від імперського сказу. Інші західні країни, що мали імперський період в своїй історії, всі перехворіли імперською хворобою того чи іншого ступеню тяжкості, але вилікувалися самостійно і поки обходяться без рецидивів.

У Росії імперська хвороба набула хронічного характеру і, подібно вірусу, навчилася мутувати. Відразу після оголошення про старт виборчої кампанії Путін зустрівся з активом Загальноросійського народного фронту і пояснив, що саме чекає Росію після його тріумфального переобрання в 2018 році. Було сказано, що Росія вийде у світові лідери у всіх сферах, буде створена нова економіка, ліквідовані бідність і соціальна нерівність, влаштовані перевороти в медицині, технологіях і освіті. Крім того, Росія стане лідером в знаннях, інтелекті, соціальному і культурному розвитку.

Яким чином створить всі ці чудеса людина, нічого подібного не намагалася робити за 18 років свого правління, а в останні роки веде країну в прямо протилежному напрямку, ніхто толком пояснити не може. Та й не намагається.

Для порівняння. У 2016 році Китай прийняв 13-й п'ятирічний план розвитку на період 2016-2020 роки. Нагадаю, що в нашій країні 13-а п'ятирічка так і не була реалізована з цілком поважної причини. У китайському плані теж багато пафосного тексту. Різниця лише в тому, що під китайським пафосом є реальний фундамент із досить ясного курсу і залізної політичної волі, а під путінськими словами - порожнеча. Коли глава держави одним вухом слухає поради Кудріна, іншим - рекомендації Глазьєва, то в результаті в економіці карт-бланш отримують Сєчин і Ротенберг, а в політиці єдиним способом компенсувати економічні провали стає війна.

Виборів у 2018 році, звичайно, ніяких не буде. Але історичного вибору Росії не уникнути. Його доведеться робити і в 2018-ому, і в 2019-ому, а можливо, і в наступні роки. Це дуже простий вибір. Або Росія позбудеться Путіна, або Путін позбавить планету від Росії.

Цілком можливо, перший варіант буде болючим і не обійдеться без крові. Але в разі торжества другого варіанту кров'ю може залити всю планету.