Ні слова про Україну

Стрижнем послання президента РФ 2014 року була кримська істерія, на ній все трималося. У посланні №13 від 2016 року слово "Україна" не було вимовлено жодного разу

Йшов 25-й рік з моменту найбільшої геополітичної катастрофи 20-го століття. У перший день останнього місяця цього трагічно ювілейного року Володимир Путін прокинувся з важким почуттям. Щось сьогодні у мене неприємне заплановано, якась гидота, - сказав він собі. – Ах, так! Знову це послання... Куди їх цього разу посилати? І навіщо? Та й цифра якась нехороша... Може, послати їх усіх та й скасувати цю лабуду? Путін підійшов до дзеркала, зітхнув, підпер язиком одну щоку, потім другу, потім показав собі язика, ще раз зітхнув і поїхав у Кремль.

У Кремлі Путін говорив 67 хвилин. Вимовив за цей час 7322 слова, з яких не було жодного, яке росіяни не чули багато разів як від самого Путіна, так і від Медведєва, Єльцина, а також Брежнєва і Черненка. З цього ряду трохи виламується Горбачов і певною мірою Андропов. Утім, останній швидко помер, тому встиг мало сказати.

Оскільки 7322 слова - це число велике, то цілком доречно навести деякі дані контент-аналізу, які проробили в РБК, порівнявши частоту вживання слів у 13 посланнях Путіна. Слова "права" і "свобода" входили до п'ятірки лідируючих за кількістю виголошених у посланні Путіна двічі. У посланні 2000 року він їх виголосив 36 разів, у посланні 2005 року - 52 рази. З тих пір ці слова з лексикону Путіна пішли, а якщо і були, то в основному в іронічному або негативному контексті.

Починаючи з 2007 року лідерські позиції міцно зайняли слова "Росія" і "російський". У путінському розумінні "Росія" - це щось зовнішнє по відношенню до населення, тому громадяни, незважаючи на те, що "труднощів і проблем вистачає", готові "працювати заради Росії", оскільки для них головне – "сердечна, щира турбота про неї".

Всі розділи послання, присвячені економіці, це був пізній Брежнєв, зразка 1981-1982 років

На другому місці за частотою вживання з 2007 року утримуються слова "треба" і "необхідно". В охороні здоров'я у нас все добре, але треба, щоб було ще краще. У нас все відмінно в освіті (економіці в цілому, особливо в сільському господарстві і в IT-галузі), але треба, щоб було ще краще. Всі розділи послання, присвячені економіці, це був пізній Брежнєв, зразка 1981-1982 років. Чистої води Леонід Ілліч із його "неухильним зростанням економіки", "збільшенням обсягів продукції" та "інтенсифікацією сільського господарства".

За годину з гаком говоріння Путін примудрився не підняти жодної реальної проблеми країни. А в деяких випадках виникало відчуття, що він просто знущається. Чого вартий чудовий пасаж на самому початку про вибори і парламент. "Курс на підвищення конкурентності виборів абсолютно виправданий і ми, безумовно, будемо його продовжувати", - оголосив Путін і суворо подивився в зал, в якому в результаті останніх виборів не було жодної людини, яка не була б готова за наказом Путіна публічно зняти штани (або спідницю) і реалізувати його будь-які фантазії, наприклад, проповзти на пузі весь Георгіївський зал по периметру.

За годину з гаком говоріння Путін примудрився не підняти жодної реальної проблеми країни

Але Путін на цьому не зупинився і продовжував знущатися. "Зросла роль Державної думи як представницького органу влади. В цілому зміцнився авторитет законодавчої влади", - повідомив він людям, які були обрані навіть за офіційними даними меншістю співгромадян, оскільки більшість не бачить сенсу брати участь у виборах, вважаючи їх фарсом, а саму Держдуми безглуздим цирком.

Напередодні 2017 року неможливо було не потеребити історію. Спічрайтери Путіна навіщось потривожили прах філософа Лосєва і впендюрили цитату цієї гідної людини в якості підпірки черговій путінській вульгарності.

Вульгарність в тому, що в 100-річчя Лютневої і Жовтневої революцій нам треба об'єднатися, оскільки "неприпустимо тягнути розколи, злість, образи та жорстокість минулого в наше сьогоднішнє". Тут явно простежується несхвальний кивок у бік "Меморіалу", що опублікував дані сталінських катів. При цьому мова йде лише про досить виборкове примирення. Це абсолютно не стосується "образ", пов'язаних із Другою світовою війною. Щодо "бандерівців" та інших "зрадників", а також їх нащадків і "спадкоємців", на відміну від сталінських катів, команди на забуття, прощення і єднання від Путіна не надходило.

Не забув Путін штурхнути і тих, хто "вважає себе більш просунутими, інтелігентними, навіть вважає себе розумнішими за когось в чомусь - якщо ви такі, то з повагою ставтеся до інших людей – це ж природно". Ну, що – впізнали себе? Отож! І нема чого тут мудрувати! Тут вам не тут, і взагалі...

Стрижнем послання 2014 року була кримська істерія, на ній все трималося. У посланні №13 від 2016 року слово "Україна" не було вимовлено жодного разу.

Послання -2015 Путін промовляв, приховуючи під піджаком ніж, встромлений Ердоганом. І це, природно, бодьорило, надавало посланню необхідного тонусу. Напередодні вчорашнього послання Ердоган, правда, сказав, що збирається скидати Асада, але це, звичайно, не ніж, а так, віртуальне лоскотання. Тому зовнішньополітична частина послання була вкрай невиразною, без вогника.

Вогник був представлений в опублікованій того ж дня новій концепції зовнішньої політики Росії, де було сказано про зростання "фактора сили" у міжнародних відносинах, але у посланні ці слова не прозвучали.

Природно, ніяких дурниць, типу економічних, а тим більше політичних реформ. Все має йти, як іде. Тихо і спокійно. Як на кладовищі. Саме туди Путін і послав Росію 13-й раз.

Публікується з дозволу автора

Оригінал