Чому американські політологи визнають правоту Путіна

Американський політолог настільки послідовний у своїй прокремлівській позиції, що виникає відчуття, ніби Інститут Кеннана з головним офісом у Вашингтоні є підрозділом адміністрації президента Росії, а його директор отримує зарплату в бухгалтерії Кремля

МЮНХЕНСЬКЕ СІМ'Я

Чому американські радянологи і русисти іноді такі прокремлівські? - Розмірковує опозиційний російський журналіст Ігор Яковенко в американському виданні "7 днів"

У столиці США Вашингтоні розташована штаб-квартира одного з найвідоміших у світі центрів русистики (по-старому - радянології) - Інституту Кеннана. Його директор Метью Рожанськи нещодавно, 15.01.2016 року, дав інтерв'ю російському інтернет-виданню Лента.ру. Говорили, природно, про Росію й про те, як її сприймають американські політики, як вони мають будувати відносини з Кремлем. Рожанськи переконаний, що вся американська політика щодо Росії - це суцільна помилка.

"Класична американська помилка: намагатися нав'язати Росії наше уявлення про її ідеальний державний устрій", - заявляє Рожанськи. І продовжує: "Такий підхід можуть прийняти скромніші, невеликі країни. Росія або, наприклад, Китай терпіти таких претензій не будуть". На думку Метью Рожанськи, це - корінь усього протистояння, "адже за останні 25 років росіяни жодного разу не побачили готовність США прийняти їхню країну такою, яка вона є. Якщо росіяни хотіли в 1996 році вибрати президентом комуніста - чому ми не могли їм цього дозволити?"

Позиція Рожанськи, поза сумнівом, має право на існування. Більше того, така позиція не просто існує, а процвітає в середовищі кремлівських пропагандистів, які саме цим і саме такими словами докоряють США за втручання у внутрішні справи інших країн і нав'язування їм своєї системи цінностей.

Якщо росіяни хотіли в 1996 році вибрати президентом комуніста - чому ми не могли їм цього дозволити?

Дивно лише те, що Метью Рожанськи керує інститутом, засновником якого є Джордж Кеннан, автор зовнішньополітичної доктрини стримування, суть якої - в протистоянні й неможливості співпраці з СРСР. Доктрина Кеннана лягла в основу таких важливих речей, як план Маршалла, НАТО і доктрина Трумена. Саме Джорджа Кеннана вважають автором ідеї холодної війни. Засновник інституту, де зараз керує Рожанськи, не приймав Радянський Союз таким, яким він був. Більше того, він критикував адміністрацію Рузвельта за поступки Радянському Союзу. А оскільки режим Путіна останнім часом усе більшою мірою намагається відтворити агресивні риси радянської імперської політики, немає особливих сумнівів у тому, що Джордж Кеннан зайняв би позицію, що докорінно відрізняється від тієї, яку демонструє Метью Рожанськи.

Між засновником інституту і його нинішнім очільником - ціннісна прірва. Свою позицію Метью Рожанськи пояснює й обґрунтовує так: "Я помітив феномен, що існує до цього часу: американці хочуть, щоб інші мали такі ж права і свободи, якими забезпечені вони самі. Це дуже дивний інстинкт. Уявіть, якби я, гуляючи в парку, побачив іншу сім'ю, і зажадав від батька давати його дитині стільки свободи, скільки я надаю своєму синові". Кінець цитати.

Метью Рожанськи, можливо, не помітив, як чітко вказав на прірву, яка відрізняє його погляди не лише від Джорджа Кеннана, але і від Вудро Вільсона, Рейгана, Черчіля, Тетчер - усіх тих, хто зміг поховати спочатку фашизм, а потім і комунізм. Сьогодні їхні духовні спадкоємці протистоять путінізму.

Конкретизуємо приклад Метью Рожанськи, зробивши його ближче до реальності, для якої він мав бути за аналогію. Батько сім'ї, яку Рожанськи зустрів у парку, бачте, безжально лупцює свою дитину, ґвалтує її або чинить ще якесь неподобство. Ось таке в нього уявлення про права і свободи дітей. Чи візьмемо геть реалістичний приклад: недбалий батько залишив свого малюка в замкнутій машині у спеку без кондиціонера. І що, пан Рожанськи, невже і в цьому випадку виходитимете з того, що в кожній сім'ї своя міра прав і свобод, тому не потрібно проявляти "дивний інстинкт" і бігти рятувати чужу дитину? Адже те, що робить Путін зі своїми громадянами, а також із громадянами України, а тепер і Сирії - дуже схоже на те, як зі своїми дітьми поводиться цей садист із парку.

Коли ти бачиш, як садист вбиває свою дитину, - тут головне не зіпсувати з ним стосунки

А ще Метью Рожанськи дуже ображений на американських політиків за те, що вони його не слухаються. "Є випадки, - скаржиться директор інституту Кеннана російським журналістам, - коли люди все життя віддають науці, роблять якнайточніші прогнози, а їх ніхто не слухає. Класичний приклад: до прийняття нового "списку Магнітського" в 2012 році сенаторам надали декілька експертних доповідей. "Перезавантаження" вже згорталося, але можливості для співпраці ще залишалися. Багато фахівців попереджали, що прийняття "списку Магнітського" саме в цей момент викличе різке погіршення відносин, - і вони були праві, але їх ніхто не послухав". Кінець цитати.

Юрист Сергій Магнітський викривав факти багатомільярдної корупції, відбирання бізнесу в російських підприємців, яких запроторювали до в'язниці за брехливими звинуваченнями. Усім цим займалися офіцери МВС, співробітники прокуратури, податкових органів, судді. За викриття Магнітського кинули за ґрати і вбили в тюрмі. Усі деталі цих злочинів були оприлюднені. У відповідь російська влада влаштувала суд над мертвим Магнітським. Жодного з убивць не покарали.

Американські сенатори вирішили, що садистське холоднокровне вбивство, здійснене з метою приховати інші злочини, є достатньою причиною, щоб захистити свою країну від злочинців, і ввели проти них санкції. Метью Рожанськи радив не робити цього, і вважає, що сенатори зробили помилку. Бо коли ти в парку бачиш, як садист вбиває свою дитину, - тут головне не зіпсувати з ним стосунки.

Метью Рожанськи настільки послідовний у своїй прокремлівській позиції, так повно і точно її виражає, що виникає відчуття, ніби Інститут Кеннана з головним офісом у Вашингтоні є підрозділом адміністрації президента Росії, а його директор отримує зарплату в бухгалтерії Кремля.

Якщо це компроміс, то я не знаю, що таке повне здавання позицій

Ось його позиція по Сирії: "Мені здається, що компромісу по Сирії і боротьбі з Ісламською державою досягнути досить просто: треба лише погодитися, що питання про майбутнє президента Башара Асада буде обговорюватися в останню чергу". Якщо це компроміс, то я не знаю, що таке повне здавання позицій, оскільки Метью Рожанськи озвучив позицію Кремля в найбільш жорсткій формі.

По Україні: "Я дуже сподіваюся, що протягом найближчих 6 місяців ми побачимо позитивні зміни на сході України: місцева влада за підтримки Росії проведе вибори і передасть контроль над кордоном Києву". Тут радянолог Метью Рожанськи перевершив Кремль. Оскільки там навіть сп'яну не вимагали, щоб вибори на території, яку все-таки всі визнають українською, проводили чомусь "за підтримки Росії".

Коли духовні попередники Метью Рожанськи - Чемберлен і Даладьє - 1938 року підписували Мюнхенську угоду, вони, ймовірно, також виходили з того, що німці мали повне право обрати Гітлера, а нацистську Німеччину потрібно приймати такою, яка вона є, і взагалі, головне не зіпсувати з Гітлером стосунки. Називалося все це "політика умиротворення", яка закінчилася відомо чим.

Скорочено. Передруковується з дозволу редакції "7 днів"