Олександр Радчук
Оглядач інформаційного порталу "Слово і діло". Раніше працював кореспондентом у щотижневику "Власть денег" (2012-2013) та у щоденній газеті "Коммерсант-Украина" (2013-2014). За освітою - політолог (Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Інститут політології та права, 2009 рік). Автор багатьох статей у ЗМІ та науковій періодиці.
23.10.2014
1

Екзамен для виборців

Кожен з нас 26 жовтня має змогу скласти власний екзамен громадянина України. Так, нарешті потрібно чітко усвідомити: вибори – це час відповідальності кожного громадянина перед своєю державою, перед спільним майбутнім. Зрештою, це шанс змінити ситуацію на краще – хто і що б не казали із приводу "однаковості" всіх політиків і партій.

Цьогорічні позачергові парламентські вибори все-таки будуть значно відрізнятися від усіх попередніх. Пояснення просте: в країні відбулася Революція Гідності, яка дещо змінила (або змінить в решті решт) у підходах до політики, крім того – в країні триває війна.

В цих умовах громадянам потрібно не повторювати попередніх помилок, не наступати на власні ж граблі. Звичайно ж, повноцінно уникнути помилок не вдасться, країна не може кардинально змінитися за півроку. Втім, такий шанс є: у списках мало не кожної політичної партії, яка має шанс на проходження до ВР 8-го скликання є кандидати, за яких ладні віддати голоси навіть найзаскорубліші скептики.

За останніми даними соціологічних опитувань, які вчора презентували "Демократичні ініціативи ім.. І. Кучеріва" спільно із КМІС – близько 32% громадян, які візьмуть участь у виборах, ще досі не визначилися, за яку партію будуть голосувати. Із "мажоритарниками" ступінь невизначеності ще більша, і становить близько 50%. Тобто, половина виборців ще остаточно не визначилися – хто саме представлятиме їхній округ у ВР нового скликання. Насправді, це дуже тривожний результат.

Багато хто буде вирішувати, за кого голосувати в останні дні. Є декілька критеріїв, які можуть допомогти громадянам більш якісно визначити – за кого ж віддати свій голос, аби вчергове не наступити на ті ж самі граблі.

  1. Ні в якому разі не голосувати за тих кандидатів, які відкрито пропонують купити ваш голос за певну кількість грошей. Тобто, займаються купівлею грошей. По-перше, ми вже бачили "ефективність" таких нардепів у парламенті. Це саме ті кандидати, які ладні на все, аби залишитися при владі – навіть на масові розстріли людей в центрі Києва. Згадайте події піврічної давнини – невже ми готові отак щоразу гинути за чиюсь безвідповідальність і готовність продатися за 200-500 грн.? По-друге, і це не може не радувати: наразі за підкуп виборців можна потрапити за грати або отримати чималий штраф – президент вже підписав закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян". До кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті як ті, хто намагається купити голоси виборців, так і ті, хто продає свій голос.
  2. Не варто обирати тих, хто займається відвертим популізмом у своїй передвиборчій агітації. Тобто, дає обіцянки на кшталт "піднімемо зарплати і пенсії", "забезпечимо мир на наступний день, як прийдемо до влади", "курс долара по 8 гривень" і .т. ін. Це завідомо не можливо. Українська економіка переживає дуже важкі часи, тож сподіватися на якісь дива без довготривалого важкого періоду становлення, відновлення економічного добробуту – не варто.
  3. Нарешті, радимо почитати про своїх кандидатів відкриту інформацію із різних джерел у мережі Інтернет. Зробити свій власний аналіз за своїми ж власними критеріями. Наприклад, допомогти в цьому виборцю може інформаційний портал "Слово і діло", який вже котрий рік збирає та аналізує ступінь виконання політиками та можновладцями їхніх обіцянок. Так, цими днями експерти порталу створили на базі аналізу масиву обіцянок кожного кандидата у народні депутати рейтинги найвідповідальніших та найбільш безвідповідальних. Тож, гортаючи ці списки є над чим задуматися.

Вибори 26 жовтня – це лише один із перших кроків на шляху України до реформування держави. Нам дійсно доведеться пройти ще довгий і нелегкий шлях: це і вирішення ситуації на Сході, налагодження діалогу із країнами-сусідами, реформи і багато інших проблем. Це означає, що саме ці вибори – це час опускати руки. І варто усвідомити: можливо, вже дуже скоро нам доведеться обирати парламент знову, але тільки від нас залежить – чи буде він набагато кращим за попередній.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі