Закон про сміття
Бесіда йтиме про звичайне побутове сміття, а не політичне, яким останнім часом забиті думки наших громадян. Багато хто з нас уже починав відчувати себе таким собі асоційованим членом ЄС, для досягнення чого народним обранцям ,на чолі з ще більш народним президентом, достатньо було затвердити кілька законів і звільнити багатостраждальну Юлію Володимирівну. Вчасно схаменулося наше керівництво, не захотіло рівнятись на стерильно чисту Європу, віддало перевагу рівним собі як по якості життя, так і по кількості сміття. Україна є єдиною з держав колишнього СССР , які не досягли рівня економіки 1989 року. Зате темпи засмічування довкілля набагато перевищують темпи зростання економіки Китаю.
У свій час в пресі з'явилася інформація про розробку закону , назва якого винесена в заголовок даної замітки, одним із депутатів ВР від ПР. Та видно по пріоритетності закон не пройшов і його відклали у звичний довгий ящик. А гори сміття ростуть. Ми дозволяємо собі розкіш перетворювати ліси , парки , ріки в дуже перспективні смітники необмеженого терміну використання. А для запобігання цьому нічого не робиться.
Особливо епідемія засмічення знайшла собі сприятливе середовище в селах і малих містах. І пов'язано це не лише з продукуванням більшої кількості непотребу на душу населення в даній частині держави, а з частою відсутністю служб, які повинні цей продукт прибирати. Та й платити за виконання послуг не кожен бажає. В містах, де значна кількість так званого приватного сектору, часто приходиться спостерігати картину, коли мешканці приватних будинків і будиночків виносять сміття в контейнери, які розміщені біля багатоповерхівок і утримання яких лягає .на натруджені плечі наших комунальників. Наш сусід навіть зробив невеликі ворота зі свого домоволодіння, щоб не робити крюк при потребі утилізації відходів .
Ми гордимося (-лися) озелененням наших міст. Однак листя має властивість опадати з дерев з настанням осені. В селах люди пристосувались і використовують траву, лист для виготовлення компосту. В містах цим відходам передбачена інша доля: вони є сміттям, об'єми якого досягають катастрофічних масштабів. Нездатність впоратися з цим перетворюється в масове спалювання , яке приводить до викидів СО2 , які по кількості наближаються до проданих державою по Кіотському протоколу.
Ми світові лідери по кількості податків, точну кількість і призначення яких гарантовано не знає головна особа в міндоходзборі. Введімо ще один- маслом кашу….Нехай це буде обов'язковий платіж за утилізацію сміття, заставна ціна на пластикову та скляну тару.. Лишніх 10коп в ціні любимої нашої горілочки, буржуазної коли, кришталево чистої і корисної мінералки істотно на їх ціну не вплинуть, але яке бездонне джерело доходів відкривається перед певною частиною суспільства, яка на даний час не має певного місця проживання . Особисто пощасливилось спостерігати конкуренцію між такими особами в одній з країн Європи
Якщо наші керівні особи відразу вхопляться за мої пропозиції та слушні пропозиції наших дописувачів та коментаторів, то хочу висловити надію,що даний податок не спіткає доля податку на дороги, включеного у вартість автомобільного палива. Там , правда, податок є, а доріг нема. Тут може бути дещо інакше: податок буде і сміття на місці. Чи може дійсно спочатку вичистити сміття політичне, а вже потім братися за побутове? Все- таки від останнього шкода менша.
