Тут жизни нет

Бути чи не бути?

Ви задавалися питанням: кому ви врешті решт потрібні у цьому житті?

От я задалася, а причиною цьому в моєму юному несвідомому віці стала звичайна банальність: друг поїхав закордон попрацювати на літо. Звичайно, йому там сподобалося: отримувати нормальні кошти за справедливу роботу, доступне житло та мрія сотень українців - так звана свобода. От тільки повертатися на Батьківщину, він звичайно ж не хоче. І мені рекомендує - ТІКАТИ! Це що ж вам мусила зробити рідна ненька-Україна, аби з неї тікати як із Сирії чи Єгипту? Проте, молодь спить і бачить як-то чкурнути подалі від ... А від чого ж молодь тікає?

Мені чомусь здається, що тікають молоді люди від того, що ми тут нікому не потрібні: робочих місць катма, ціни завищені, створити сім'ю з "такими" доходами нереально, яка там вже автівка чи будинок, вас кидають напризволяще і робіть що захочете. Борсайтеся у лайні та й доживайте в ньому ж свого віку. "Пакрашення" ще вас не добило - ну то вам не довго залишилося.

- Тут жизни нет - сказав мій знайомий у підсумку розмови.

А інший знайомий, який мріє накивати звідси, додав:

- Сподіваюсь він не повернеться, х*ва у нас країна.

А нам тут жити, чи б пак - намагатися жити. Сумно.