"Это больной мозг по-моему", або Куди котиться цей світ
Згадала одну епічну ситуацію. Це історія із розділу "сміх крізь сльози".
Мені завжди подобалось мистецтво. Але не сучасне, а саме класичне. Найбільше люблю Золоту добу Голландського живопису (XVII століття, хто не знає). Саме в цей час творили одні з найвидатніших художників-класиків. Рембрандт, Стом та Босх, наприклад.
Одного разу я шукала в інтернеті картину Харлема "Побиття немовлят". Це біблійний мотив. Побиття немовлят описується тільки в Євангелії від Матвія. Згідно з євангельським оповіданням, волхви, що прийшли поклонитися новонародженому Ісусові, не виконали прохання іудейського царя Ірода Великого і не повідомили йому місцезнаходження немовляти. Згідно з євангельським оповіданням, Ісус врятувався завдяки втечі до Єгипту, куди Йосифу Обручнику повелів відправитися ангел, що з'явився уві сні.
Так от, знайшовши цю картину в непоганій якості, я вирішила перейти до запису з цим зображенням, аби почитати, що пишуть люди. І те, що я побачила, мене дуже розсмішило.
Заголовок запису був такий: "Прикиньте, у этого типо ИСКУССТВА, прям серия таких картин". І далі перелік зображень з цієї серії (так, дійсно, це був доволі популярний мотив на той час, тому таких картин багато).
Як говориться, "дальше - больше". Коментарі під записом: "это жестяк... я далека от искусства, о чем судя по этому посту можно и не жалеть))". И еще: "писец... это больной мозг по-моему...".
Я сміялась, мабуть, хвилини зо три. Не буду писати багато слів, скажу лише одне: це провал і ганьба. Розвиватися треба всебічно.
