"Україні потрібні 24 літаки F-16 для перелому у війні" – Петро Черник

Що противник не збирається здаватися. Що виконують наказ Володимира Путіна вийти на адміністративні межі Донбасу до кінця березня. За будь-яку ціну реалізовуватимуть цей сценарій.

Результати "другої армії світу" більш, ніж скромні. Нам дуже важко, але ворогу за багато місяців теж вдалося просунутися на Бахмутському напрямку лише на 1-28 км .

Розуміємо, що для противника війна зараз набирає найважливішого моменту. Усвідомлюють, що їхній технічний і фінансовий потенціал вести атаки можливий щонайдалі до кінця весни - початку літа. Зараз докладають усіх можливих зусиль, що вибудувати бажану для себе лінію розмежування. Чи їм це вдасться – спрогнозувати неможливо. На превеликий жаль, у них колосальний людський потенціал.

До того часу є всі передумови, що їхня економіка почне сильно буксувати. Їхні можливості наступати мають слабшати.

Обидві сторони готуються до наступу. Війна – це шлях обману. Наприклад, блискучу Харківську операцію ще в серпні минулого року практично ніхто не міг передбачити, а вона відбулася. Як казав великий китайський мислитель Сунь Цзи, справді успішні стратегії не повторюються двічі. Із нашого боку готуються різні операції і чекаємо сприятливих умов.

 

Я б не виділяв зараз Донбас, бо біля Бахмуту та Вугледару тривають активні та жорстокі бої, атаки противника. Ми там у маневреній обороні. Відбуваються штурмові дії та спроби наступу ворога.

Йдеться радше, чи буде новий наступ із півночі, удар по столиці. Він малоймовірний, хоча як казав великий римський філософ Цицерон: "Що ближчий крах імперії, то божевільніші її дії". Тому вони можуть вдатися до такого кроку.

Але, якщо рік тому, на початку вторгнення, в лютому-березні 2022 року росіяни не змогли взяти столицю, хоча застали нас зненацька. Мали дуже добре підготовлений контингент, застосували авіацію, то як це тепер зроблять, коли по північному кордоні побудована новітня українська "лінія Маннергейма" (смуга фортифікацій, яку збудувала Фінляндія на Карельському перешийку у 1920-1930-ті на випадок війни з СРСР, названа за ім'ям головнокомандувача фінських військ у радянсько-фінській війні 1939-1940 років Карла Ґустава Маннергейма. – Gazeta.ua)? Зіб'ємо всю авіацію, яка залетить у наш повітряний простір. Якщо не мають хоча б 40-60 тис. контингент, то не уявляю, на що розраховують. Ті джерела, яким довіряю, стверджують, що їх не більше 30-40 тис. разом із білоруським угрупованням.

Водночас можливий відволікаючий маневр ворога на півночі, щоб зв'язати там певні наші сили. Чи це зламає нашу оборону? Однозначно, ні.

Водночас ті 200 тис. особового складу, які вони мобілізували, їм ще треба озброїти всім – від стрілецької зброї до бронетехніки. Розконсервовують у себе все старе, включаючи зброю Другої світової війни. Якщо збираються з автоматом та двома гранатами кидати далі своє "гарматне м'ясо", то це справді можуть зробити.

Путін у смертельній небезпеці. Він у пастці. Розуміє, якщо в російської армії буде стратегічна поразка в Україні, якщо виб'ємо окупантів з України, то його життя під загрозою, а РФ стане на шлях розпаду. Йому треба за будь-яку ціну заморозити лінію розмежування хоч у якомусь вигляді, щоб Україна та Захід прийняли факт окупованих Росією земель. Чи це йому вдасться? Ні. Але такий колосальний людський потенціал, який є в росіян, проігнорувати не можна. ЗСУ доведеться його "перемолоти".

Не допустити дуже просто – вибивати щодня якомога більше ворожого особового складу і техніки. Донатити та всіляко підтримувати українську армію. "Перемелюванням" ворога ЗСУ займаються щоденно.

Поки що немає ознак, що у росіян є потенціал для швидкого прориву нашої оборони. Битва за Бахмут триває ледь не від травня. За часом, це уже довше, ніж битва під Сталінградом, яка тривала 125 днів.

Авіації, авіації і ще раз авіації. 24 літаки класу F-16 можуть переламати хід війни. Ми їх отримаємо. Питання лише: коли?

Підемо від протилежного – президент Байден категорично казав "ні" щодо надання нам танків. Їх скоро передадуть. Досвід показує, що американське "ні" щодо зброї для нас із часом перетворюється в "так".

Ці 60 машин лише перша партія. Задекларована кількість – 109 машин. Тобто повноцінна механізована бригада. БМП Bradley – найкраща в своєму роді.

По-перше, на відстані до 2 км робить решето з ворожого БМП. У неї великий стартовий боєкомплект, до 900 снарядів. По-друге, це знищувач танків – має дві пускові установки з тубусів, які себе неймовірно добре показали під час війн на Близькому Сході. У межах до 4 км - це серйозна загроза для танків. Загалом, несуть сім таких протитанкових ракет на борту. По-третє, це висококласний захист особового складу. Не секрет, що на початку вторгнення наші солдати в основному діставалися до лінії бойових дій на стареньких пікапах і позашляховиках. Добре розуміємо, що вибух снаряда 152 мм поблизу завдавав дуже великої шкоди техніці та солдатам. Із цими машинами захист зросте в рази.

Але не Bradley єдиними будемо воювати. У пакетах військової допомоги Україні, задекларованих протягом останнього місяця, більше, ніж 1300 одиниць різної бронетехніки. Для нас – неймовірно багато, порівняно з тим, що маємо зараз.

Якщо порівнювати військові поставки іншим країнам, то об'єми - безпрецедентні з часів Другої світової війни. Під час тієї війни, техніка США, яку дали СРСР для боротьби проти нацистів у Європі, обраховувалася в межах трохи більше 12 тис. одиниць. Масштаби Другої світової та війни у нас – не співмірні. Але якщо поділити допомогу на співвідношення "часу" та "кількості зброї", то передачі нам неймовірно великі.

Нагадаю, що батальйон потребує десь 33 бронемашини. Якщо поділимо 1300 одиниць, то зрозуміємо як різко зросте бронезахист наших військ. Ця зброя буде обов'язково дуже допомагати нам бити ворога. Але не забуваємо, що росіян багато та старої радянської техніки у них теж. Тому бити доведеться багато.

Вони чують їх по факту. Але постачання танків - не прогулянка з валізкою. Їх не можна завантажити в літак, привезти і пустити в бій. Навіть звичайне авто, перш ніж виїде на дорогу, потребує обслуговування. Тим паче, це стосується такої важкої та складної техніки як танки. Вони потребують багато уваги.

За радянським підходом, танк мав відстріляти боєкомплект і міг бути знищений. За західною філософією, танк – багаторазова машина. Для неї потрібен боєкомплект, пункти обслуговування, навчений бойовий екіпаж, і навчені люди, які після бою будуть всю цю техніку обслуговувати – трансмісію, двигун, гармату, броню. У сучасних західних танках так багато різної апаратури, що освоїти її – ціла технологічна школа. Це не можливо освоїти за кілька днів чи за тиждень. У найкращому випадку займає кілька місяців.

Сподіваюсь, на середину чи в кінці весни будуть у строю.

Україна впродовж наступних кількох місяців створюватиме умови для остаточного звільнення Криму, вважає колишній командувач військ США в Європі, генерал Бен Ходжес. Боротьба за Крим стане ключовою у війні Росії проти України. За його словами, для звільнення Криму ЗСУ потрібна далекобійна високоточна зброя, зокрема ATACMS. Керівник розвідки Кирило Буданов теж вважає, що ЗСУ в змозі повернути Крим до літа. Чи бачите перспективи повернення півострова з теперішньої перспективи?

Звільнення Криму на сьогодні легше, ніж Донбасу. Лінія розмежування на сході України, яка складалася вісім років, стала дуже міцною до 24 лютого 2022 року. Там усе так забетоновано, що пройти цю російську "лінію Зігфрида" (лінія захисних споруд, зокрема протитанкових, збудована Німеччиною в 1916-1917 роках. Також існує Друга лінія Зігфрида, збудована у 1930-х навпроти французької Лінії Мажино, на 630 км з понад 18 тис. бункерів, тунелів та танкових пасток. – Gazeta.ua) - надзвичайно складно. Потрібні важкі бетонобійні бомби, щоб розбити деякі укріплення, та неймовірна кількість солдат.

Щодо Криму, то за допомогою далекобійних ракет і буквально 12 літаків F-16 зможемо забезпечити собі знищення Керченського моста та російських радіолокаційних систем на півострові. Тобто перша хвиля – удар по мосту. Друга – знищення їхньої зенітно-ракетної системи, щоб не могли збивати наші літаки. Третя – полювання за їхніми важкими транспортними літаками Іл-76, щоб нічого не могли туди довести з водою та їжею включно. Тоді банально за кілька місяців відбувається виснаження Криму. Воює не танк, а люди. Коли особовий склад виснажений так, що не може тримати зброю, то не чинитиме опір. Суто з воєнної перспективи, це легше, ніж штурмувати Донбас.

Знову ж таки авіація. Маємо перспективу її отримати. Той самий F-16 може нести ракети з дальністю дії до тисячі кілометрів.