"Відбувається перша війна за участі роботів" – Валерій Яковенко

Для розвідки. Тисячі, якщо не більше 10 тисяч безпілотників постійно працюють на лінії фронту. Основна маса – дешеві китайські апарати комерційного цивільного сегменту.

Зараз маємо понад 50 наших виробників, які виникли після 2014 року, чи тепер, після вторгнення. Активно виникають команди розробників для створення нових пристроїв.

У цьому процесі близько половини обладнання – українське або таке, що має стосунок до України. Решта – європейські, американські та зрідка азійські розробки.

Якщо говорити про дрони не для розвідки, а ударні, то існують два підтипи. Перший - із можливістю нести кероване озброєння. Наприклад, ракети з лазерним наведенням. Найбільш відомий – Bayraktar. Зіграли важливу роль на першому етапі вторгнення, коли з хірургічною точністю "вирізали" колони окупантів.

Зараз з'являється такого типу наше озброєння, але публічності про нього відомо мало. Подекуди є новини про появу подібних до Bayraktar дронів. Як наприклад, "Сокіл-300" та інших, які мають можливості переносити озброєння під крилами.

Другий підтип - дрони-камікадзе. Найвідоміші в цьому сегменті – американські Switchblade, які Україна отримала в невеликій кількості. Є теж інші апарати цього підтипу. Їх виробництво в нас теж бурхливо розвивають.

Усе таке обладнання використовує передові західні технології. Зокрема, штучний інтелект. Наприклад, Switchblade мають можливість самостійно знаходити цілі, і знищувати військові об'єкти, техніку окупантів.

На 99,5% роль дронів у сучасній війні – розвідка. Основна функція – отримати інформацію в повітрі й передати. На місці вирішують, що з нею робити.

Коли говоримо про бойові дрони, то по кількості вони займають дуже малий відсоток, порівняно з розвідкою. Справді, безпілотники можуть коригувати артилерію чи дії різних наземних підрозділів. Синхронно працювати в складі різних змішаних груп військ.

Щодо бойових дронів, цей напрямок дуже ефективний, але непублічний. Не можемо отримати достовірної інформації щодо того, як і що використовували чи не використовувалися вглибині Росії під час ударів 5 та 26 грудня. Про це дізнаємося згодом.

 

В Україні під час війни важко розмежувати обладнання, призначене для військових чи цивільних завдань. Але всі технології допомагають боронити землю.

Коли говоримо про тисячі цивільних дронів, які передали українській армії, особливо невеликих, які здатні передавати сигнал на лічені кілометри від точки зльоту, це все знижує ризики для розвідників. Відтак ті мають змогу отримати набагато більше інформації за ту саму одиницю часу. А також не піддаються зайвому ризику. Це тисячі збережених життів.

Дрони виконують конкретні завдання. Наприклад, шукають приховані загрози на ворожій території, замасковану техніку ворога, розвідку. Щоб передова група просунулася далі чи проводять періодичний контроль лінії фронту. Такі оборонні завдання. Це не зовсім військова техніка, а радше засоби безпеки.

Розуміючи потреби військових, маючи з ними прямий діалог, навіть попередньо неефективні, стають ефективними. У разі потреби розробляння доопрацьовують. Ефективність висока.

Зараз дрони, створені українськими командами, цікаві та пристосовані до потреб військових. Не секрет, що наші розробники створюють безпілотники не лише на території України, але теж сусідніх країн НАТО, близько до українського кордону. Це дає їм додатковий захист.

Щодо ціни, вони тримають руку на пульсі, формують професійне бачення ціноутворення. Це обладнання має перспективу масштабуватися не лише в Україні, а й за її межами. Тож ціна конкурентна.

Деякі українські виробники вже стали набагато масовішими, ніж інші європейські чи дальші іноземні колеги.

На початку війни в нас були побоювання через величезну кількість російських дронів. Тоді складалося враження, що рівень технологічної оснащеності Росії та України майже однакові, при величезній кількісній перевазі ворога. Проте через декілька місяців побачили, що поки українська армія еволюціонувала, щомісяця отримувала нові зразки оборонного озброєння, російська – деградувала.

Обладнання, яке вони мали на складах, втрачалося чи пошкоджувалося. А відновлювати в умовах міжнародних санкцій дуже важко, якщо можливо.

Один з наймасовіших дронів росіян – "Орлан-10". Вони мають достатньо ефективний радіус дії – до 120 кілометрів, час польоту – до 16,5 годин. Цікаве обладнання, хоча трішки примітивне. Це зброя несла ризики для наших військ. Ми навчилися їх збивати, бо в них є тепловий слід. Коли кількість одиниць "Орлан-10" стала в росіян критично малою, вони почали діставати зі складів велику кількість іншого, не такого масового.

На жаль, в Росії теж є велика кількість різних розробників, які іноді виготовляли щось своє з іноземних деталей. Іноді переклеювали наклейки, видаючи китайські чи іранські безпілотники за свої. Коли говоримо про власне виготовлення будь-якого обладнання росіянами, то робили перш за все корпуси, а електроніка переважно була імпортна. Тому зараз не можуть відновити парк дронів через брак електронних компонентів.

Як ознаку відчаю бачимо звернення РФ за дронами до Ірану. Отримують від Тегерану низькотехнологічну зброю терористів. Але навіть цих апаратів у них небагато.

Багато хто не хоче сваритися зі США, щоб не отримати для своєї компанії звинувачення щодо поставок зброї країнам, які визнані Вашингтоном терористами, або перебувають під суворими санкціями Штатів.

Є декілька напрямків роботи проти такого типу зброї. Наприклад, елементи радіоелектронної боротьби або РЕБ, спроби глушити GPS-сигнали, створювати радіоелектронні шуми. Через це дрон втрачає орієнтацію на місцевості. Проте завдяки внутрішній системі навігації, може продовжувати летіти в напрямку цілі. У результаті, не влучає точно, але це вибухівка. Де б не впала, завдає шкоди і втрат цивільному населенню або просто залякує.

Другий момент, згадуємо кадри Другої світової війни, коли крупнокаліберні кулемети використовували проти авіації, яка не швидко летіла на низьких висотах. Починаємо бачити певний реверс в історії, коли ручна автоматична зброя стає ефективною проти таких повітряних об'єктів. На жаль, вона ефективна виключно в момент підльоту, коли візуально дрони в зоні видимості.

Працювати проти таких цілей вночі, в тумані або при інших поганих погодних умовах важко.

Основним елементом протидронної роботи є різні засоби радіоелектронної боротьби. Це обладнання, яке створює перешкоди на різних частотах, щоб дрони не мали навігації, або не мали змоги отримати поправки від оператора. Тобто пошкоджується зв'язок. Тоді безпілотник не дає ніякої інформації і його не можна коригувати.

Це перша і наймасовіша протидія. Можете зауважити, що коли починається повітряна тривога, в багатьох районах України виникають проблеми з навігацією на телефонах, на автомобільних навігаторах.

Водночас із перешкодами, які створюються для противника, використовується радіоелектронна розвідка. Дрони, крім тих, що автономні та запрограмовані летіти до цілі, це джерела випромінювання, які можна бачити та відслідкувати.

Ефективна протидія – синергія різних пристроїв та засобів, їх комбінація. По координатах, які знаходить розвідка, можуть потім працювати інші типи підрозділів. Наприклад, артилерія. Так само відбувається боротьба проти дронів з боку Росії.

Багато хто називає наш конфлікт "війною дронів". Але це обладнання, що дозволяє ефективніше використовувати інші типи озброєння. Це частина єдиної екосистеми, яку Україна використовує, щоб боронити власну землю.

Чи можна сказати, що зараз різні види дронів входять до всіх родів військ та підрозділів - артилерії, бронетанкових частин, авіації?

Як технологія, дрони проникли дуже глибоко в різні роди та майже в кожен підрозділ військ. Єдине, що треба їх мати в десятки разів більше, щоб задовольнити всі потреби. Їх постійно бракує.

Бачимо приклади, коли на Україну зараз дивиться світ щодо розуміння війн майбутнього. Не можна одним типом дронів закрити всі потреби армії.

У різних підрозділах навіть ті самі дрони можуть використовувати для виконання різних завдань. Їх по різному застосовують, оператори по різному вчаться, навіть обладнання має свої унікальні доробки.

Тому дрони сьогодні – настільки масове обладнання для захисту, що його кількість вплине на вартість у майбутньому. Адже чим масовіший виріб, тим дешевша його одиниця. Безпілотники стануть значно доступнішими в майбутньому, ніж ще рік тому можна було передбачити.

2020 року ми побачили перші моменти, коли Азербайджан знищував з хірургічною точністю вірменські цілі турецькими Bayraktar. Баку тоді показав, наскільки більш якісно можна воювати з інноваційними технологіями.

Коли говоримо про війну проти Росії, то дрони – обладнання, яке в корені змінило перебіг війни. Одна з технологій, без яких Україна не змогла б ефективно оборонятися. Без зв'язку, тобто доступу до інтернету через системи Starlink та дронів, неможливо вести сучасну війну. Врахуйте, що в основі таке обладнання -не військове. Адже армія використовує безпілотники, якими перед цим цивільні знімали пам'ятні події. Водночас воно ефективно допомагає нам боронитися.

Враховуючи синхронізацію даних через сучасні системи управління боєм та передачу інформації через Starlink, від рівня Генштабу до підрозділу, швидкість прийняття рішень тепер скоротилася до хвилин, іноді навіть секунд. У режимі реального часу працює артилерія та інші підрозділи.

Командири вищого рівня бачать перед собою одночасно з десяток моніторів, як конкретна бригада працює по кожній цілі. Можуть когось скоригувати, якщо якась партія боєприпасів лягає неправильно. Такого світ іще не бачив.

Дрони залишатимуться обладнанням для розвідки. Їх майбутнє в синергії, в пошуку все більш ефективної взаємодії між різними підрозділами, де будуть залучені.

Безпілотники – не просто літаючі об'єкти, а робототехніка. У відповідь на російську агресію проти України, бачимо першу війну за участі роботів. Майбутнє буде в роботизації інших типів і видів обладнання, коли людей на полі бою буде все менше, а автономної техніки – більше. Побачимо все більше взаємодію між роботами і людьми, та роботами між собою. Це вже відбувається. Дрони вже фактично є такими роботами.