"Путін зараз веде війну на два фронти" - колишній директор ЦРУ

Думки у виданні Politico колишнього міністра оборони та колишнього директора ЦРУ Леона Панетта

У XXI столітті все ще безумство вірити у можливість застосування ядерної зброї. Під час холодної війни було ясно, що наслідком ядерної атаки буде взаємне знищення. Нічого не змінилося.

Володимир Путін, дедалі більше загнаний у кут та ізольований, продовжує загрожувати застосуванням ядерної зброї на полі бою, щоб спробувати отримати військову перевагу в Україні. Деякі аналітики розвідки вважають, що ймовірність застосування тактичної ядерної зброї в Україні зросла з 1%-5% на початку війни до 20%-25% сьогодні.

Будучи міністром оборони, я чув докази, що застосування такої зброї можна обмежити і зробити так, щоб вона не призвела до ядерної війни. Проблема з таким обґрунтуванням в тому, що відплата не знає кордонів. Будь-яка атака вимагатиме твердої відповіді. І будь-яка рішуча відповідь загрожує небезпекою ескалації. Саме тому використання будь-якої ядерної зброї настільки немислиме. Путіну не можна дозволити продовжувати погрози без розуміння всіх наслідків для нього самого та його режиму. Він каже, що "не блефує". Ми також не можемо дозволити собі блефувати.

У той час як США та союзники по НАТО продовжують публічно попереджати Путіна про "катастрофічні" наслідки безрозсудного брязкання ядерною зброєю, ми повинні бути гранично зрозумілі. Якщо він ухвалить необачне рішення застосувати її в Україні, США дадуть відповідь прямою військовою силою проти російських військ, які ведуть війну в Україні, гарантуючи їм повну поразку.

Маємо бути готові використовувати військові сили США, зокрема бойові літаки та удари крилатими ракетами, щоб гарантувати, що Путін не зможе загрожувати Україні ядерною зброєю. Хоча адміністрація має бути неясна щодо того, які саме сили розгорне, вона має повідомити, що може включити до свого арсеналу весь спектр неядерних засобів, які, як знає Путін, знищать його армію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "США та союзники готують нас до нових російських атак" – Михайло Жирохов

Путін зараз веде війну на два фронти - в Україні та в самій Росії. Добре спланований український наступ змушує російські війська відступати, а обложений Путін щосили намагається мобілізувати нових рекрутів на фоні інакомислення в Росії. Ця комбінація підриває фасад непереможності Москви. Бутафорські вибори на підконтрольних Росії територіях України не змінять реальності того, що відбувається.

Хід війни змінився, і війна Путіна зазнає невдачі. Він стикається з невдачами не лише на полі бою та вдома, а й від тих, на підтримку кого розраховував за кордоном. Глава Китаю Сі Цзіньпін ясно дав зрозуміти, що має серйозні "питання і побоювання" щодо ведення війни. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді був ще більш прямолінійним, коли недавно сказав Путіну, що "зараз не час для війни".

Голоси яструбів у Москві голосно критикують ведення війни, а націоналісти на російському телебаченні намагаються тактовно натякнути, що Путіну погано радили. Тим часом, інші сміливі місцеві політики в Москві та Санкт-Петербурзі закликали Путіна піти у відставку.

Прогнози про війну та долю Путіна завжди ризиковані. Але не можна ігнорувати уроки історії – нації не можуть дозволити собі умилостивити чи залякати хуліганів. Єдине послання, яке розуміють тирани, – це сила. США, НАТО та Україна ясно дали зрозуміти, що вони, як і раніше, єдині в протистоянні путінській агресії. Ця єдність та підтримка мають вирішальне значення для успіху.

Здатність України контролювати поле бою залежить від наявності адекватних матеріальних та людських ресурсів. В апаратному плані у неї зараз зростаюча перевага. Америка та союзники по НАТО послали артилерію та ракети з достатньою дальністю та точністю, щоб змінити умови бою. Україна тепер має можливість бачити та надійно вражати ворожі склади боєприпасів, командні центри та логістичні вузли далеко за лінією фронту. Передбачувана перевага Росії у повітрі була придушена мобільними засобами ППО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми підірвали фундамент російських сил" – Іван Ступак

Зростає кадрова перевага України. Початкові сили Путіна в 200 тис. осіб ніколи не були достатньо великими, щоб витримати вторгнення чи окупувати Україну. Росія зазнала тяжких втрат, за деякими оцінками, від 70 тис. до 80 тис. її солдатів було вбито або поранено. Скорботні сім'ї у Росії значно ускладнили Путіну мобілізацію. Він пожинає бурю своєї брехні та обману.

Це водночас і небезпечний, і поворотний момент війни в Україні. Небезпечний, бо Путін цілком може вдатися до ядерної зброї. Але вирішальний, бо успіх України може послати сильний сигнал усім демократіям, що хоробрі бійці та народи можуть протистояти хуліганам у всьому світі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "В Росії ухилення від мобілізації сягатиме катастрофічних масштабів" – Кирило Михайлов

Це один із тих особливих моментів в історії. США та наші союзники мають шанс показати важливість глобального лідерства в XXI столітті.

Переклад Gazeta.ua

×