10 листопада 1938-го у Стамбулі на 57-у році життя помер засновник і перший президент Турецької республіки Мустафа Кемаль Ататюрк.
Алі Риза-оглі Мустафа народився 1881 року в грецьких Салоніках у родині торгівця. 1893-го закінчив військову школу, де отримав друге ім'я Кемаль. Навчався у військовому училищі в македонському місті Бітола, після чого в Османській військовій академії у Стамбулі. 1905-го в чині капітана поїхав у Дамаск, де приєднався до таємної антимонархічної спілки офіцерів.
Революція 1908-го привела до ослаблення влади султана і запровадження в Османській імперії парламентаризму. Перша світова війна для країни завершилась капітуляцією.
Для протидії масштабній інтервенції країн Антанти, Греції та новоствореної Вірменії, 1919-го генерал Кемаль створив штаб з координації дій армійських частин і націоналістичних груп, що не підпорядкувались рішенням султанського уряду. Наступного року за його ініціативи в Анкарі скликали Великі національні збори, які сумістили законодавчу, виконавчу і судову владу в Туреччині. Їм вдалось мобілізувати війська і перемогти під проводом Кемаля країни Антанти у війні за незалежність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У соборі Святої Софії відбудеться мусульманське богослужіння
1923 року Великі національні збори проголосили Туреччину республікою і обрали Кемаля президентом. У подальшому на цей пост його обирали кожні 4 роки аж до смерті. Кемаль провів модернізацію і європеїзацію країни. Ліквідував халіфат і шаріатські суди, надавав жінкам рівні з чоловіками права, зробив країну світською, латинізував турецький алфавіт, ввів міжнародні системи часу, мір і календаря, запровадив прізвища та ліквідував релігійні, військові та станові приставки до імен.
1934-го турецький парламент надав Кемалю прізвище Ататюрк, тобто "Батько всіх тюрків", чим відзначив роль у будівництві республіки і творенні нації.
Формально Кемаль був одружений лише раз у 1923-1925 роках, не мав власних дітей, але мав 8 прийомних — 1 сина і 7 дочок, серед яких була і перша турецька жінка-пілот Сабіха Гекчен.
Напружене життя, зловживання алкоголем і паління погіршили здоров'я. 1937-го в нього діагностували цироз печінки, від якого помер у колишньому палаці османських султанів у Стамбулі. Тіло перевезли в Анкару, де попри агностичний світогляд Кемаля, провели похорон у мечеті. Після бальзамування поховали у мармуровому саркофазі в Музеї етнографії. 1953-го останки урочисто перепоховали у спеціально збудованому мавзолеї.
Коментарі