Хто очолить наступний бунт у Росії?

8

У Росії може статися новий заколот проти путінського режиму після невдалої спроби керівника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина. У РФ є багато людей, які підтримають революцію, заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю ABC News.

"Є сигнал, що в Росії може статися ще один заколот, революція. Більше того, є багато людей, які можуть підтримати такий заколот", - сказав він.

Спираючись на розвіддані, Зеленський впевнений, що найманці Пригожина не нападуть на Україну з Білорусі, а глава "вагнерівців" став в Росії "політичною фігурою".

"Це, як на мене, було його першочерговою метою", - сказав Зеленський.

Президент додав, що "похід на Москву" виявив слабкість путінського режиму і те, що у російського диктатора немає військових сил в Росії для захисту росіян.

Gazeta.ua розпитала експертів, чи можливе повторення пригожинського бунту, і які його можливі наслідки.

 

"Наразі у Росії немає перспектив бунту, бо немає другого Пригожина"

 

Військовий експерт Іван Ступак вважає, що зараз немає передумов до бунту в стилі Пригожина. Але, можливо, у президента Зеленського є певна таємна інформація, яка дозволяє йому робити такі заяви. Єдиний, хто може очолити такий теоретичний бунт зараз – глава Чечні Рамзан Кадиров або російські військові генерали, додає спеціаліст.

"Бунт у Росії важко спрогнозувати, - вважає Іван Ступак. - Повстання Пригожина західні розвідки зауважили за тиждень-півтора до його початку. Хоча були давні напружені стосунки між Пригожиним та міністром оборони Сергієм Шойгу. Проте мало-хто очікував, що події наберуть такий характер. Глава ПВК "Вагнер" міг просто демонстративно сказати, що не піде на війну в Україні, поки не знімуть Шойгу. Але пішов маршем на Москву.

Зараз не бачу перспектив для другого бунту в стилі Пригожина, бо немає ще однієї такої сили у Росії. Не знаю, хто б це міг зробити? Рештки ПВК "Вагнер", як варіант - можуть. Але хто медійно рівносильний. Пригожин із травня по червень вчетверо збільшив аудиторію на каналі в Telegram, готувався. Він дуже впізнаваний, користується популярністю серед росіян. Його дивилися, читали, він спілкувався з людьми в регіонах.

Хто може очолити бунт? Засновник ПВК "Вагнер" Дмитро Уткін по кличці "Вагнер"? Про нього знає замало росіян. Терорист Ігор Гіркін? Останній раз він зустрічався зі своїми слухачами - було 15 людей у напівпідвалі. Тому невідомо, хто може кинути такий виклик"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розбиті "кадировці" та жахи у СІЗО Донецька: історія "азовця", який майже рік був у полоні

Тим паче, ФСБ активно шукає бунтівників. Усіх, хто міг бути причетний, хто знав про приготування до бунту, але не повідомив спецслужби. У індивідуальному порядку Володимир Путін буде вирішувати, "кого", та "як" покарати, вважає Ступак.

"В ефірі російських пропагандистських телеканалів знову з'явився глава генштабу російських військ Валерій Герасимов. Він на нараді з міністерством оборони, заслуховує звіт. Відтак його не звільнили, він живий. Поки що в ефірах немає генерала Сергія Суровікіна, близького до ПВК "Вагнер".

Замісник міністра оборони Росії Юнус-Бек Євкуров на паузі. Про заступника глави ГРУ Володимира Алєксєєва немає інформації. Він теж на паузі.

Скоріш за все, такий бунт можуть очолити російські військові. Може бути по аналогії з війною у В'єтнамі. Її у США зупинили не цивільні, а військові, які виходили на мітинги біля Білого дому, ламали та спалювали свої ордени. Вони змусили президента Ліндона Джонсона завершувати війну і вивести війська.

 

Концептуально бунт вдався Пригожину, бо він разом із Кадировим – два вільних електрони в цій державній системі. Вони нікому не підпорядковуються, не вбудовані жорстко в вертикаль. Якщо захоче, Кадиров може коментувати зовнішньополітичні питання, ніхто йому рота не закриває. Та сама історія була з Пригожиним.

Уся військова система бачила, що Пригожин начебто вбудований у міністерство оборони, але у будь-який момент може набрати Путіна, зустрітися з ним. Усі розуміли, що він може ігнорувати свого безпосереднього керівника – міністра оборони, публічно нецензурно лаяти його. Через це державна система розгубилася, не знала, що робити. З однієї сторони, бачили, що Пригожин щось погане робить. А, з іншої, може прийти до Путіна, тому "може, так треба". "Ми зараз відреагуємо, й полетять наші голови", - думали собі. Це дозволило йому зробити те, що зробив", - зауважив експерт.

"Росія – недієздатна держава"

 

Політолог Петро Олещук вважає, що повторення пригожинського бунту в Росії можливе, бо в країні немає армії, яка здатна протистояти будь-якій військовій силі. Водночас, путінський режим віддав на відкуп регіональним елітам та великому бізнесу можливість створювати приватні армії. Тож за умов конфлікту інтересів - ті можуть бажати відстояти свою позицію силою. Також бунт показав, що Росія – "недієздатна держава".

"Бунт в стилі Пригожина можливий, - каже політолог. - Ситуація довкола бунту показала, що, по-перше, таке повстання в РФ можливе. Тобто, хтось може взяти військову силу, піти на Москву, висувати свої вимоги, й до тебе будуть змушені прислухатися. Існують поліцейські структури, які можуть розганяти учасників акцій протесту, пакувати тих, хто виходить із плакатами. Якщо в тебе є військова сила, можеш диктувати свою волю Кремлю.

Наразі в Росії небагато суб'єктів, які мають таку військову силу. Крім самого Пригожина є Кадиров, який так само має приватну армію. Він не поспішає її відправляти на фронт в Україні. Тримає в резерві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли українські пілоти на F-16 закриють українське небо

Із часом таких суб'єктів буде більше, бо сам путінський режим відкрив так можливості. Кремль уникає мобілізації, лише раз оголосив. Уникає визнавати потребу в людях на фронті, тому віддає підряд на формування армій іншим. У них багато різних приватних армій – так званих "добровольчих батальйонів". Їх формують місцеві губернатори, великий бізнес. Зокрема, державні корпорації. Це потрібно режиму, щоб перекласти відповідальність та фінансові витрати на інших".

Потенційно Путін створив ситуацію, що у кожного губернатора чи іншого представника місцевої влади є свої власні підрозділи. Велике запитання, кому вони більш лояльні – місцевій владі чи Кремлю. Особливо буде актуально, коли центральна влада буде дедалі більше хитатися, вважає експерт.

 

"Лише питання часу, коли хтось захоче використати силовий аргумент для вирішення політичних питань. Бунт Пригожина показав – якщо маєш силові аргументи, з тобою домовляються, можна щось виторгувати.

Наслідки можливого майбутнього бунту важко спрогнозувати. Але багато аналітиків за підсумками бунту побачили, що Росію цілком можна назвати "недієздатною державою", failed state. Вона не може виконувати основну функцію - монополію на насильство. Якщо держава втрачає її, результати можуть бути непередбачувані, із громадянською війною, розпадом, парадом суверенітетів включно.

 

Наприклад, завтра якийсь російський регіон оголосить про незалежність. Що робити Кремлю? Особливо, якщо в них будуть збройні підрозділи. Мотивація не платити данину Москві, а залишати гроші собі, виникає. Що в такому випадку робити владі РФ? Йти завойовувати їх за прикладом Чечні 1990-х. Для цього потрібна армія. А вона в Україні.

Такі бунти можуть статися. Ситуація краху влади за зразком 1917 року вірогідна. Хоча наразі не неминуча. Російські еліти не хочуть різких змін, бо падіння режиму може завалити їх самих. Тому можуть іти на поступки та компроміси, пробувати все вирішувати. Проте за певний час з'явиться новий Пригожин - хтось, хто має силові ресурси, але програв апаратну боротьбу.

З одного боку, Пригожину дозволили створити приватну армію. З іншого, він програв апаратну боротьбу Шойгу, Герасимову та іншим військовим керівникам. Його відсували все далі. Врешті, мали засунути кудись, звідки не повертаються. У відповідь він підняв повстання. Нових Пригожиних із часом може бути досить багато", - зауважив Олещук.

Прогнозувати, коли все трісне й розпадеться важко, додав політолог.

"Але бунт показав, що путінська стратегія максимально пригнічувати громадянське суспільство, залишати людей поза політикою, робити байдужими до того, що діється в країні, вирощувати відчуття безсилля - спрацювало на користь стабільності режиму. Проте має зворотний ефект – росіянам буде байдуже, коли в РФ розпочнуться силові розбірки. Якщо хтось захопить Москву, основна маса росіян не буде звертати уваги, доки в їхні будинки не прилітатимуть снаряди", - підсумував експерт.

"Бунт Пригожина – спроба веж Кремля перетягнути на себе ковдру"

 

Експерт із зовнішньополітичних питань Центру Разумкова Володимир Головко вважає, що в президента Зеленського може бути більше інформації, щоб заявляти про можливий новий бунт у Росії.

"У мене немає інформації, яку має президент Зеленський, щоб говорити про можливе повторення бунту в Росії. – каже Головко. - Тому маю загальні міркування. Про бунт Пригожина спецслужби Німеччини знали заздалегідь за тиждень. Спецслужби США раніше. Ми бачили в онлайн-режимі.

Різні вежі Кремля мають потужні проблеми та напружені відносини між собою. Велика ймовірність, що десь станеться збій. Маємо зрозуміти, що бунт не був антипутінським. Він був спробою однієї з веж Кремля перетягнути на себе ковдру за рахунок інших.

Де саме прорветься? Найбільше на поверхні – національне питання. Можливо, Чечня вибухне. Не проти Путіна, а проти інших сил у владі РФ.

Функція Путіна як арбітра між вежами Кремля – добігає кінця. Я б також уважніше придивився до Татарстану, де минулого року на фоні російської агресії проти України були невдоволення національною політикою Кремля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Путіна нестабільна психіка й він загрожує геополітичній стабільності у світі" - колишній прем'єр Австралії

Якби не парадоксально звучало, я б ще звернув увагу на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. У ситуації, коли він начебто виступив посередником між вежами Кремля та переговірником із Пригожиним, в нього є союзники в Москві. Вони можуть зробити проблеми російській владі".

Існує інформація, що Путін роздратований активністю Лукашенка, який набивається на зустріч у Кремлі, щоб обговорити проблемні питання. Зокрема, навколо Пригожина, вважає експерт.

"Врешті, успішний візит Зеленського в Туреччину. Ми отримали "азовців", обіцянки реалізувати проєкти у військово-технічній сфері. Це може спричинити внутрішні чвари в Росії й вибух силового протистояння.

Якщо буде бунт, він може набрати відмінні від пригожинського форм. Може бути палацовий переворот. Російська історія на них багата. Я б не виключав, що бунт буде не у вигляді рухів військ, а палацовий, який обійдеться малою кров'ю. Можливо, табакеркою по голові, як у випадку імператора Павла", - зауважив Головко.

"Хвора жінка Євразії"

Письменник Олексій Байєр у виданні Jerusalem Post називає путінську Росію "хворою жінкою Євразії", і пише, що Захід має готуватися до краху цієї імперії.

"Російський цар Микола I назвав Османську імперію "хворою людиною Європи". Протягом ХІХ ст і аж до ХХ занепад турецької держави та боротьба за її колишні території були основною причиною нестабільності у ширшому регіоні.

Після дивного військового перевороту в Росії наприкінці червня і, в деякому сенсі, його ще дивніших наслідків, починає приходити усвідомлення, що тепер нова "хвора людина" - Росія. Оскільки це набагато більша імперія, озброєна ядерною зброєю із важливою роллю у світовій економіці, проблеми, які може створити її крах, будуть набагато більшими", - наголошує письменник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росіяни робили величезні ПОМИЛКИ" - морпіх США про підготовку ЗСУ, контрнаступ і перемогу України

Путін наполегливо і цілеспрямовано знищував недосконалу спадщину радянських інститутів і руйнував демократичні інститути, що зароджувалися в 1990-тих, йдеться у публікації.

"Путін керує країною, яка зі сторони виглядає дуже бюрократизованою. Державні чиновники присутні всюди. Навіть в економіці державна власність та контроль над компаніями майже повернули Росію до радянської моделі.

Близько 5 млн людей, або майже 7% російської робочої сили, працюють у службах безпеки РФ, таких як поліція, ФСБ та "Росгвардія".

Але самі державні установи не функціонують належним чином. Не виконують прямої функції, а натомість використовуються їх керівниками та офіцерами для власного збагачення.

Бюджети зазвичай використовують не за призначенням. Їх направляють в приватні кишені. Державні контракти фальсифікують і роздмухують в кілька разів. Дружні компанії користуються перевагами за рахунок конкурентів, а хабарництво поширене. Зрозуміло, поліція у долі. Але підкуповувати потрібно також шкільних вчителів і викладачів університетів, муніципальних службовців та медичний персонал, інспекторів з безпеки транспортних засобів та пожежників, суддів та тюремних чиновників, якщо хочете щось зробити. Навіть тоді у вас немає жодної гарантії", - вказує Байєр.

Крадіжки, хабарництво та клептократія фактично незамінні у цій системі. На вищому рівні крадіжка - ознака приналежності до колективу і своєрідна клятва вірності. Олексій Навальний і його соратники викрили десятки корумпованих високопосадовців, оприлюднивши їх багатомільярдні статки та розкішну власність - більшість майна за межами Росії, вказано у публікації.

"Добре змащена нафтодоларами система функціонувала більш-менш добре і далі б виживала, якби не отримала потужного поштовху у вигляді непродуманого путінського вторгнення в Україну.

У перші дні війни стало ясно, що російська армія, яка вважалася найсильнішою у світі після США, занепала. Генерали витратили останні 20 років, крадучи все, що не прибите, привласнюючи багатомільярдні бюджети, не розробляючи і не закуповуючи зброї, не озброюючи і не навчаючи персонал, втрачаючи професійну кваліфікацію в міру того, як збагачувалися.

У міру того, як війна триває, російське суспільство та економіка піддаються тиску. Росія переживає кризу. Її інститути не існують, а держава без функціонуючих інститутів – недієздатна держава.

 

Військовий переворот Пригожина - демонстрація некомпетентності всіх сторін. Змовники були йолопами, як і всі, хто їм протистояв. Наслідки невдалого бунту - жахливі для влади Росії. Вони малюють картину хаосу, що насувається.

Повільний розпад Османської імперії завершився масовим кровопролиттям Першої світової війни, коли Росія і Австрія зіткнулися через свої амбіції на Балканах. Росія жадала найбільшого призу - Константинополя. Позбавлена більшої частини володінь у Північній Африці, Європі та на Близькому Сході імперія Османів, колишня "хвора людина", врешті, вилікувалася до відносного здоров'я. Що слід зробити, щоб "хвора жінка Євразії" не викликала всесвітньої ядерної пожежі, й не ввела світову економіку в рецесію?", - задається питанням письменник.

×