Цар ‒ голий. Путін виявився слабким, нерішучим та некомпетентним

Думки у виданні The Messenger американського історика українського походження, політолога, професора Олександра Мотиля

Росія, схоже, твердо стоїть на слизькому шляху до можливого краху. Умови для російської держави і суспільства будуть набагато гіршими, перш ніж покращаться. На росіян і весь світ чекає дика поїздка.

"Справа Пригожина" розкрила те, про що проникливі російські аналітики говорили протягом кількох місяців – "цар голий", його легітимність серед впливових еліт стрімко наближається до нуля, а кінець на посту здається набагато ближчим, ніж раніше здавалося. Народна підтримка Євгена Пригожина у Росії дещо знизилася, але залишається відносно високою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли українські пілоти на F-16 закриють українське небо

Колишнього лідера Росії Володимира Путіна викрили як слабкого, нерішучого та некомпетентного. Він був вражений спробою державного перевороту Пригожина, відсутністю підтримки серед його соратників, безсистемною реакцією армії та явним ентузіазмом ростовського населення щодо бунтівників.

Російські еліти, мабуть, ставлять собі очевидні запитання - чи може ця людина вивести їх і країну з самогубної війни, яку вона розпочала 24 лютого 2022 року? Чи зможе цей вождь згуртувати країну і утримати її від занурення у хаос? Дехто відповість "так", але більшість - "ні", і активно шукатиме альтернативи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Путіна нестабільна психіка й він загрожує геополітичній стабільності у світі" - колишній прем'єр Австралії

Бунт Пригожина також виявив крихкість та неефективність російської держави. Місцеві апаратники, поліція, "Нацгвардія" та прикордонники не діяли або втекли. Так само, за повідомленнями, кілька тижнів тому поводилися деякі їхні колеги, коли російські повстанці атакували та тимчасово окупували місто Шебекіне, неподалік українського кордону. Пропутінські демонстрації місцева влада не організовувала. Війська ПВК "Вагнер", що йшли на Москву, практично не зустріли опору – знакова подія, що свідчить про злам "вертикалі влади" та її нездатність підтримувати порядок у чиновницьких лавах глибинної російської держави.

Тривале існування ПВК "Вагнер" також свідчить, що Росія більше не має монополії на легітимне насильство - ключової ознаки держави, яка добре функціонує. Справді, "вагнерівці", як і 10 тис. чеченських бойовиків, організованих у приватну армію їхнього лідера Рамзана Кадирова - свідчення, що Росія перетворилася на державу, що не відбулася, в якій офіційні збройні сили змагаються за владу з ополченцями, якими керують польові командири.

Найгірше, навіть якщо всі "вагнерівці" опиняться в Білорусі, вони надалі загрожуватимуть путінському режиму. Така необачність, як вбивство Пригожина, хоча й здається неминучою, не вирішить проблем Путіна. Радше, вбивство Пригожина лише посилить напруженість та підніме рівень опозиції ПВК "Вагнер" до режиму. А дорога з Білорусії до Москви ще менше охороняється, ніж із Ростова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росіяни робили величезні ПОМИЛКИ" - морпіх США про підготовку ЗСУ, контрнаступ і перемогу України

Постраждало і російське суспільство. Лише пропагандисти тепер можуть вдавати, що з їхньою країною все гаразд. Деякі будуть сумніватися в авторитеті свого президента та влади. Інші приєднаються до різних рухів опору, які вже існують у Росії. Багато хто, ймовірно, поставить собі ті ж запитання, що й представники еліти - чи зможе Путін виграти війну? Чи варто ризикувати життям заради людини, яка, здається, не має жодного плану? Що чекає в майбутньому на їхню все більш обложену країну?

Солдати можуть ставити ці запитання з найбільшою енергією. Зрештою, саме вони вмирають тривожно високими темпами. Саме вони точно знають, що аналіз бід Росії, зроблений Пригожиним, був точним. Саме вони розуміють, що не в змозі зупинити, і, тим паче, повернути назад контрнаступ українців, який, як вони сподіваються, призведе до звільнення всієї території, окупованої зараз Росією.

Таким чином, становище Росії явно безнадійне. Але це не несподівано. Путін витратив 20 років на побудову фашистської держави, у центрі якої він сам. Зруйнувавши чи послабивши більшість політичних інститутів Росії, він зробив себе ядром системи. Його мережа союзників не була вірною ні йому особисто, ні ідеології, що зароджується, "зробимо Росію знову великою", яку він пропагував. Вони підтримували його через багатство, яке дозволяв їм накопичувати та насолоджуватися ним.

Війна, український опір та західні санкції змінили динаміку. Еліти все більше відчували себе ошуканими, а Путін ставав дедалі безпораднішим і, для декого, нещасним. Пригожин виставив реальність на загальний огляд і шляху назад немає. Навіть найзапекліші прихильники Путіна в російській провінції, ймовірно, сумніваються у мудрості його керівництва.

Така крихка Росія може рухатися до Армагеддону. Конкуренція еліт зросте, а боротьба за владу посилиться. Війна піде для Росії ще гірше, ніж досі. Економіка погіршиться зі зростанням кількості жертв. Кончина Путіна здається неминучою. Крах його режиму можливим, а розпад держави з можливою громадянською війною стає дедалі вірогіднішим. І цілком можливо, що сили ПВК "Вагнер" з Пригожиним чи без нього зіграють свою роль у цьому процесі.

Якщо це станеться, то після 23 років фашистської диктатури з'явиться нарешті надія. У таких хаотичних обставинах Росія матиме змогу відмовитися від будь-якого зв'язку з диктаторами і вступити на шлях справжніх політичних реформ. На цьому етапі Захід зможе досягти великих моральних та геополітичних змін, добившись того, щоб Путін та його соратники постали перед Гаагою за їхні військові злочини.

Переклад Gazeta.ua

×