"Америка використовує війну, щоб спробувати оточити Китай" - Politico

Думки на сайті Politico співзасновника та директора Європейської ради з міжнародних відносин та автора книги "Епоха немиру" Марка Леонарда

Що Китай насправді думає про Україну? Це запитання не дає спокою українцям, а також їхнім прихильникам на Заході.

Деякі сподівалися отримати відповіді на недавні події з гучною назвою Всесвітній форум миру, WPF, у Пекіні - щорічному заході, вперше запущеному в 2012 році, щоб показати, що Китай може зробити внесок у вирішення проблем війни та миру на глобальному рівні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Українська армія тисне на російські позиції. Буде прорив" ‒ британський підполковник

Західні спостерігачі на конференції були здивовані, виявивши, що Україна натомість була відсунута на узбіччя форуму, і були розчаровані, що єдиними гостями, які говорять про Україну, були росіяни. Як виявилось, українців не запросили.

Однак для тих, хто вивчає мінливу позицію Китаю, це не мало стати несподіванкою. Окрім участі у WPF, ми провели останні 18 місяців, проводячи десятки інтерв'ю з китайськими мислителями та стратегами з провідних університетів, аналітичних центрів та партійних організацій, намагаючись зрозуміти ставлення країни до війни в Україні. І виявили, що незважаючи на жваві дебати щодо цього, китайці думають про це зовсім інакше, ніж на Заході.

По-перше, для Китаю війна в Україні не така важлива. Вона розглядається через призму загальної картини - не як катастрофічна війна, яка змінює світовий порядок, а як опосередкований конфлікт між Китаєм і США. Важливо відзначити, що багато китайських аналітиків вважають, що Америка використовує війну, щоб спробувати оточити Китай, вказуючи на те, як Японія та Корея ввели санкції проти Росії. Це, за їхніми словами, результат тиску Заходу.

Дотримуючись тієї ж логіки, на думку багатьох китайських мислителів, потім американці переконали європейців включити Китай у стратегічну концепцію НАТО і зайняти жорсткішу позицію щодо китайських технологій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Є три сценарії завершення війни в Україні" - Юрій Пойта

Однак ці аналітики надихаються тим, що Вашингтону не вдалося згуртувати решту світу на свій бік. Як зауважив один із них, на відміну від холодної війни, Заходу не вдалося мобілізувати країни, що розвиваються, на підтримку України, заявивши, що загалом 157 країн не підтримують ні Захід, ні Китай у цьому питанні. Таким чином, завоювати прихильність цих країн, що "не приєдналися", і отримати вигоду зі слабкості репутації Америки стало ключовим завданням зовнішньої політики Китаю.

Битва за Глобальний південь виходить далеко за межі питання війни з Україною. Як альтернативу Пекін розробив свої пропозиції у формі Глобальної ініціативи розвитку, Глобальної ініціативи безпеки та Глобальної цивілізаційної ініціативи. Усі вони були з ентузіазмом представлені учасникам форуму. Багато з них були з країн, про які Китай активно дбає.

Другий урок у тому, що Китай вважає, що більше виграє, аніж втратить, підтримуючи Росію. Але в той час, як присутність російських експертів на WPF наголосила на промосковських настроях Пекіна, а російські гості форуму були удостоєні найкращих місць для виступів, складається думка, що Москва тепер у кращому випадку - молодший партнер Пекіна. Майже всі китайські експерти, коли коментували воєнні дії РФ, реагували на них із явною зневагою. Багато хто вважав, що Росія більше не заслуговує на статус великої держави.

Ця тактична схильність критично ставитися до того, як Росія веде війну, йде пліч-о-пліч зі стратегічним бажанням не допустити, щоб Володимир Путін був принижений чи відсторонений від влади. Усі китайські аналітики згідні, що дві країни об'єднує спільне бачення постзахідного світопорядку.

Інший висновок у тому, що китайські експерти вважають, що конфлікт в Україні зробив війну на Тайвані ні більш, ні менш імовірною. Офіційна версія свідчить, що "Україна – не Тайвань". Але вчені уважно стежать за війною. І багатьох здивувала єдність та активність Заходу з його санкціями проти РФ та військовою допомогою Києву. Але вони також зазначили, що багато аргументів про небажання прямо воювати з ядерною державою також стосуються Китаю, коли йдеться про Тайвань. В результаті, вони думають, що Захід прийме стратегію дикобраза, озброюючи Тайвань і підтримуючи сусідів, таких як Японія, замість того, щоб планувати пряме зіткнення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилюватиме нашу обороноздатність" - Володимир Горбач про саміт НАТО

Нарешті, китайці вважають, що економічна взаємозалежність не захистить Китай у разі конфронтації з Заходом, і натомість Пекін має бути готовим до санкцій. Відповідно, на WPF багато говорили про економічну безпеку, ланцюжки поставок та захист від санкцій.

У цьому сенсі бачення світового порядку, яке Китай представив на WPF, багато в чому відображає його пріоритети щодо України. Як і форум, війна дала Пекіну можливість сприяти слабкості Заходу, щоб зробити Китай більш безпечним на міжнародному рівні, шляхом розширення його зв'язків з Глобальним півднем, зміцнивши його імідж посередника у світі, і прискоривши його зусилля, щоб стати економічно більш самостійним.

Один китайський експерт пояснив, що з негативної ситуації може вийти щось позитивне.

"Поки Китаю не потрібно озброювати Росію, люди продовжуватимуть сподіватися, що Пекін зможе відіграти конструктивну роль", - сказав він.

Переклад Gazeta.ua

×