25 липня в селі Сажки Немирівського району освятили гранітний хрест пам"яті жертв Голодомору. Його встановлення ініціював місцевий житель 75-річний Сильвестр Шевченко. Підтримали чоловіка дружина та четверо дітей. Родина за власні кошти замовила проект та встановила пам"ятник.
Гранітна стела виготовлена із червоного житомирського граніту. Із нього побудований мавзолей Леніна. На стелі викарбувано 124 прізвища односельчан, що загинули в Голодомор. Хрест установили на полі за 100 м від захоронення.
Упорядковувала списки померлих від Голодомору односельців дружина Сильвестра Шевченка 73-річна Анастасія Пилипівна. Підходить до цвинтаря на милицях. На ногах — штучні суглоби. Плаче.
— У нашому селі в голод повністю зникло прізвище Рибалків. У Теклі Дужак було 14 дітей. Вижило троє. Першою з голоду у Сажках померла жінка на прізвище Тимченко, її поховали біля хати в садку.
Жінка розповідає про післявоєнний голод. Ходила до Немирова по кукурудзяні качани. Побачила на колії купу зерна й набрала в поділ. Тоді охоронник Костюннік ледь не забив її держаком від мітли.
Після мітингу та освячення хреста починається дощ. Сильвестр Шевченко додому не поспішає. Довгий час він був сільським головою, заступником голови колгоспу. Каже, що з Анастасією Пилипівною мають четверо дітей. Старший син 55-річний Олександр — вчений-агроном, 50-річний Юрій — військовий лікар, хірург, 40-річний Віктор — військовий, 30-річна донька Оля працює в компанії "Неміров".
— 2005-го попросили отця Віталія освятити місце під хрест. Збирали копійку до копійки. Тільки одна літера на стелі гривню коштує! Проект розробляло Житомирське підприємство "Здобуток ІІ". Люди в селі гуділи: де це ми грошей набрали, — Сильвестр Сильвестрович знімає з голови полотняний кашкет. Дихає важко. Бере зі столу велику хлібину, цілує і віддає онукам. Ті біжать із хлібом до батюшки, який щойно відправив панахиду.
Підходить жінка в синіх кімнатних капцях:
— Одне одного їли. І тепер їдять.
8 
35413
Коментарі