При вінницькому пологовому будинку N2 рік діє церква ікони Божої Матері Української православної церкви Московського патріархату. За рік тут охрестили близько 30 дітей. Подібні храми є лише в Києві та Севастополі.
Служить 33-річний священик Віктор Чвіркун. У кімнаті стоїть одна вагітна жінка. Поруч — сивий чоловік. У лівому кутку співають молитви троє півчих. Проводять богослужіння для жінок, що йдуть на кесарів розтин. Після служби священик благословляє майбутню маму та простягає їй іконку.
— Через півгодинки їй зроблять операцію, — каже отець Віктор, киваючи вбік. — Ми для всіх жінок, що не можуть самі народити, такі богослужіння проводимо.
Щотижня по вівторках та четвергах у храмі правиться молебень за вдалі пологи.
— Я обходжу всі палати. Хто не може ходити чи лежить під крапельницею, благословляю на місці, — веде далі отець.
На Велику середу перед Великоднем із палат до сповіді спускаються четверо вагітних.
— Я другий раз сюди приходжу, — шепоче 18-річна Олександра Гаврилюк. Замість хустинки жінка накинула на голову капюшон рожевого махрового халата. Вона на сьомому місяці вагітності.
Іншим жінкам, які прийшли разом із Олександрою, півчі видають хустинки.
— Коли молюся тут, то й дитинка моя молиться зі мною, — усміхається Гаврилюк. — То шевелиться, то притихне.
Ходять у храм і мешканці навколишніх будинків.
— У нас більше 45 прихожан, — веде далі отець Віктор. — Правда, не думали тут бути. Навпроти пологового будинку є дев"ятиповерхівка. Наша громада претендувала на будівництво церкви у її дворі. Та жильці виступили проти, кажуть, під вікнами будуть бамкати дзвони, діткам не буде де гратися. Деякі з них покаялися і ходять до нашого храму.
Керівництво пологового будинку N2 запропонувало отцеві Віктору приміщення прийому передач.
— На стіні була картина — жінка з дитиною. Ніби ікона Діви Марії з маленьким Ісусом, — радіє священик. — Напевно, людина, яка її робила, була близькою до Бога. Це як знак.
На місці вівтаря діяв переговорний пункт. Чоловіки там розмовляли по телефону з дружинами, які не могли спуститися.
— Це місце для мене значиме. Шість років тому в цьому пологовому моя матушка також народжувала, — усміхається отець Віктор. — Інколи сюди приходять вінчатися ті, хто не хоче, щоб про це знали: чи жінка вже з животом, чи люди в роках. Ми двері закрили й обвінчали їх.
3 
35413
Коментарі