По 520 кг зерна за пай видають у товаристві "Мрія" села Демидівка Жмеринського району. Кожна людина отримує по 220 кг пшениці, 200 — ячменю, 100 — тритікалу (пшениця, схрещена із житом. — "ГПУ"), мішок борошна вищого сорту та два мішки висівок.
— Грошей не даємо, бо самі не маємо, — каже директор товариства Володимир Кравчук. — В основному люди довольні. Возмущаються тільки ті, хто живе в місті. Питають, що їм із тим зерном робити, просять грошей. Але ми й так у збитках. Цьогорічний урожай неважний, а на той рік вобще буде катастрофа. Місяць назад посіяли ріпак, із нього нічого не зійшло. Лиш зря потратили солярку, заплатили за насіння по 6 тисяч за тонну. Тепер поле передіскували і посіяли пшеницю. Чекаємо дощу, як не піде — врожаю на той рік не буде.
Галина Онищук живе у Вінниці, у селі має батьківський пай.
— Получу того зерна за батьківський і материн паї, а куди я його запхаю в однокімнатній квартирі, хіба що під диван. А тоді з відром буду ходити і продавати на базарі, — каже Галина. — Просила власника дати гроші, а він каже: беріть зерно і продавайте.
Володимир Мельник із села Демидівка платою за пай задоволений.
— Мішок мукички доброї нам хватає до наступного врожаю. Уже не треба купляти. Жінка коли схоче може і хліба спекти, і вареників зробити, — пояснює чоловік. — А пшеницею курей годуємо, висівки свиням підмішую.
У селі Гордіївка Тростянецького району підприємство "Зернопродукт" зайняло землі під будівництво птахокомбінату. Директор підприємства 50-річний Микола Кучер за паї виплачує людям по 2 тис. грн на рік або по 2 т зерна.
— У нас із чоловіком два паї по два гектари та ще мамин один, — розповідає Марія Тисячна, 63 роки. — Пай чоловіка та мами забрали під птахоферму, то за свій він забрав гроші, а за мій і мамин узяв зерно — вийшло три тонни.
Чекаємо дощу, як не піде — врожаю на той рік не буде
За гроші Марія Василівна купила вагонку, якою підбила стелю у веранді.
— На вагонку, скловату та електродріт пішла тисяча, — рахує жінка. — Ще сотня — на нову тюль. Решту грошей відклала про запас.
Сільгосппідприємство "Янів" села Комарівка Теплицького району входить до продовольчої компанії "Зоря Поділля", яка належить Герою України Олексієві Порошенку. Розмір земельного паю в середньому 3 га.
— Цього року давали по тонні пшениці, — хвалиться директор Олег Побірський, 40 років. — У Комарівці ми вирощували яру пшеницю, а люди хочуть озиму. Вона краща на хліб. То ми завозили її з інших відділів.
Побірський каже, що цьогоріч розрахунок за пай вигідніше брати грішми.
— У грошовій оцінці за пай виходить 1448 гривень, чистими на руки десь 1240 гривень, — продовжує. — У Комарівці записалися понад 100 чоловік на гроші.
У серпні минулого року президент України Віктор Ющенко зобов"язав платити за оренду земельного паю щонайменше 3% від загальної вартості землі.
— Цього року всі господарства області заклали при розрахунках такий відсоток, — каже заступник начальника управління агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації Володимир Мельничук. — У нас і торік був один із найвищих показників розрахунку за оренду земельних паїв — 2,7 відсотка. Уже на 50 відсотків господарства розрахувалися за оренду земельних паїв. Найкраще — у Чечельницькому, Крижопільському, Могилів-Подільському, Хмільницькому та Шаргородському районах.
Середня ціна тонни пшениці по області 935 грн. На ринку її можна продати за 1050 грн. Деякі господарства розраховуються з населенням по 1100 грн за тонну зерна.
— Договір, який уклали між собою господарство і власник земельного паю, — це цивільно-правова угода, — пояснює Мельничук. — Відповідно, людям, які підписують договір оренди, раджу уважно прочитати, що вони підписують. Орендар повинен надати завірену копію або такий же екземпляр договору власнику земельного паю. Він має зберігатися вдома в людини. Якщо власник не виконує умови договору, потрібно звернутися до суду і відстоювати свої права.
Жителі села Іллінецьке Іллінецького району досі не можуть розпаювати землю. До минулого року на території сільради діяло науково-дослідне господарство Вінницького аграрного університету. Селян не влаштовувало, що у навколишніх селах люди мають паї, отримують гроші. А вони так само працювали, але нічого цього не мають. Люди їздили з плакатами під Кабмін і Верховну Раду, зверталися до президента. Добилися відміни наказу Міністерства агропромислової політики від 2002 року про приєднання Іллінецького аграрного коледжу до Вінницького аграрного університету. Майно та 3600 га землі розділили між коледжем і державним сільгосппідприємством "Іллінецьке".
Полуницю виписують по шість гривень за кілограм
У селах, в яких є розпайовані яблуневі садки, розраховуються грішми.
— Торік платили по 420 гривень, цього року будемо давати по 520, — запевняє директор товариства "Поділля" Андрій Слободянюк, 48 років, із села Пеньківка Тиврівського району. — Деякі люди просять не платити грошей, а навесні зорати город чи допомогти щось привезти. Яблук не пропонуємо, бо в кожного в господарстві є свої дерева.
Товариство "Поділля" цього року вирощувало полуницю. Пайовикам виписували її по 6 грн/кг.
— Ще у вересні мали її врожаї, — запевняє директор. — На заводи здавали по 12 гривень, а людям зробили дешевше. Загалом виростили понад 170 тонн клубніки.
Слободянюк каже, що розрахуватися за пай можна будь-чим, що є в господарстві.
— Трилітрову банку меду можна взяти за 60 гривень, — каже Андрій Леонідович. — Можна взяти олію. Ціни в господарстві значно нижчі, ніж на базарі. Пайовикам це вигідно.
8 
35413
Коментарі