Жителі села Павлівка Калинівського району Вінницької області погрожують перекрити рух потягів, що йдуть від Калинівки до Хмельницького. Вони протестують проти зберігання на їхній території невідомих отрутохімікатів із села Демівка Чечельницького району.
Під час сходу села голова 45-річний Володимир Гуменюк зачитує лист до губернатора Вінниччини Олександра Домбровськогою з вимогою вивезти отрутохімікати.
— Напишіть, що, як до 1 березня ту хімію не заберуть, дороги перекриємо, — кричить із місця 50-річний Володимир Шуто. — У Демівці люди тоже писали, і ніхто вніманія не обращав. А як дорогу перекрили, тут же побачили. І ми будемо блокувати дорогу, як треба буде, залізничну колію перекриємо. Ми жити хочемо!
Близько півсотні людей у залі гулом підтримують односельця.
— Врачі з району казали, ніби в нашому селі найбільше людей від раку вмирає. Чи не в кожного з нас болячки в ногах, і врачі не можуть сказати чого, — бідкається 56-річна Галина Панасюк.
Головний лікар-онколог Калинівського району 30-річний Володимир Присяжнюк говорить, що кількість хворих на рак дійсно поступово зростає.
— Але така тенденція спостерігається у всьому районі, — запевняє він. — Торік у Павлівці дванадцятеро захворіло на рак, а це як 330 чоловік на 100 тисяч населення області.
Отрутохімікати з села Демівка Чечельницького району за рішенням обласної комісії з техногенно-екологічної безпеки були перевезені до села Павлівка Калинівського району. За словами спеціалістів обласного управління МНС, склади "Облагрохіму" тут ліцензовані та пристосовані спеціально для зберігання таких речовин.
— Вони дійсно строїлися для ядохімікатів, — говорить керівник калинівської бази "Облагрохім" 58-річний Павло Бурлака. — Я знаю, які препарати в мене зберігаються. А з Демівки нам привезли невизначені. Це можуть бути речовини, що самозагораються або вибухають. У рішенні комісії навіть не написано, що ці хімікати мають на складі стояти. Ніхто на себе таку відповідальність не візьме.
Павло Васильович показує територію між приміщеннями складів, де стоять 20 металевих контейнерів з Демівки. Сморід від них розходиться на 3–4 метри. Запах нагадує отруту для жуків.
— З 1991 року в нас 48 тонн хімікатів зберігається, — відкриває один із контейнерів Бурлака. — Вони в будівлі були. Але я їх перепакував і в контейнерах поставив. Склад завалили. А тепер нам ще 20 тонн із Чечельника привезли. Тонн 70 маємо.
У відкритому контейнері — кілька бочок і поліетиленові мішки.
— Довготривале зберігання — то дороге задоволення. Бочки прогнивають, хімікати їх проїдають. Із кожним перепакуванням їх маса збільшується. Бо попередня тара стає зараженою й підлягає такому ж знищенню, як і хімікати.
З обласного бюджету вже виділено 350 тис. грн Чечельницькому району для ліквідації отрутохімікатів.
— Вони будуть спалені найближчим часом на спеціальній установці в Шостці Сумської області, — обіцяє заступник начальника Вінницького управління охорони навколишнього середовища 49-річний Іван Українець.
Отрутохімікатів можна було позбутися ще на початку лютого. Затримка виникла через тендерні процедури.
— Тих коштів, що область дала, вистачить на знищення 25 тонн. У нашому ж районі зберігається ще 250 тонн, — говорить заступник голови Чечельницької райдержадміністрації 34-річна Ольга Тимофіїва.
3 
35413
Коментарі